Майже 25% українського зерна за 2022-2023 роки було вивезено через західні сухопутні кордони. Це 14 млн т, із яких 7 млн т було вивезено залізницею.
Про це розповів директор компанії TORNUM Олександр Холод під час панельної дискусії «Зберігання та сушіння під час війни. Досвід та тренди» у межах Agro Ukraine Summit.
«Сьогодні залізниця є ключовим транспортом для агроперевезень, і нею можна інтенсивно вивозити зерно. З початком повномасштабного вторгнення перевезення морем та автотранспортом стало проблематичним. Крім того, здорожчало пальне, з'явилися черги на кордонах тощо. Додалася проблема і з блокуванням кордонів з боку польських, румунських перевізників, що не дає можливості українським аграріям швидко вивозити збіжжя автотранспортом», — зазначив Олександр Холод.
Однак вивезти — це одне, а зберегти врожай та висушити його — зовсім інше. І в цьому є також певні проблеми, пов'язані як із вартістю на енергоносії, так і з нестачею місця для зберігання зерна. Тому сьогодні за можливістю фермерські господарства будують власні потужності.
За словами Олександра Холода, приблизно 30 компаній уже отримали дозволи на будівництво інфраструктурних об'єктів неподалік кордонів України з європейськими державами. Крім того, сьогодні приблизно 7 таких потужностей вже функціонують, а 12 об'єктів будується. Тож, кажуть експерти, таких кейсів буде більше: елеваторний бум в Україні ще попереду.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Унаслідок втрати найефективнішого логістичного маршруту для експорту агропродукції дорожчає логістика, зростає навантаження на виробників, а українське зерно втрачає частину своєї конкурентоспроможності на світових ринках.

Тривають перемовини між АТ «Укрзалізниця» та ДП «Залізниця Молдови» (Calea Ferată din Moldova, CFM) щодо надання знижки на перевезення українських вантажів територією сусідньої країни. Наразі йдеться про зменшення тарифів на транзит на 50%.

Уряд Молдови не планує запроваджувати обмеження на імпорт українського зерна, попри вимоги частини місцевих аграріїв. Наразі немає підстав для таких кроків, оскільки цього сезону українське зерно фактично не надходило на молдовський ринок.

Систематичні російські атаки на порти Великої Одеси суттєво ускладнили експорт української агропродукції, створили додатковий тиск на логістичну систему та збільшили потребу в потужностях для зберігання нового врожаю.

Використання альтернативної логістики коштуватиме сільгоспвиробникам додатково 50–70 євро на кожній тонні продукції, а загальні втрати аграрного сектору України можуть становити від $1,5 млрд до $3 млрд. Саме тому підтримка міжнародних партнерів є надзвичайно важливою як для України, так і для збереження глобальної продовольчої безпеки.

Основний тягар кризи, пов'заної з посиленням російських атак на цивільні судна та портову інфраструктуру, що створюють критичні ризики для експорту, знову лягає на українського агровиробника.

Прямі втрати аграрного сектору України внаслідок повномасштабної війни та російських атак перевищили $11 млрд.

Запаси зернових і зернобобових культур в Україні станом на 1 квітня склали 15,68 млн т, що на 5,3 млн т більше, ніж було на 1 квітня 2025 року.