Про це на юридичному практикумі «Практичні аспекти ефективного агробізнесу в нових реаліях підготовки до зняття мораторію», який відбувся в рамках Зимового зернового конгресу, розповів адвокат, керуючий партнера ALEXANDROV& PARTNERS Дмитро Александров.
«Зняття мораторію — це реалії майбутнього», — вважає експерт.
За словами Дмитра Александрова, алгоритм покупки землі інвесторами включатиме такі етапи:
На виконання такого плану необхідно буде 3 роки з можливістю викупу 80% земель, вважає він.
Також експерт додав, що наразі існує декілька речей, які заважають зняти мораторій: страх, недовіра до влади, відсутність розуміння прозорих правил та історичний досвід з приватизацією.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

Верховна Рада України ухвалила закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (№13204-1), який, зокрема, передбачає розширення використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у земельних відносинах та на ринку зерна.

Мораторій на перевірки суб’єктів господарської діяльності породив дуже велику кількість неякісної продукції. На сьогодні цифра сягає близько 40% виробленої харчової продукції.

У Бразилії розгортається юридичний конфлікт між фермерами та найбільшими зернотрейдерами. Лобістська організація Aprosoja-MT, яка представляє інтереси агровиробників штату Мату-Гросу, подала позов проти компаній ADM, Bunge, Cargill, Louis Dreyfus Company, COFCO, а також галузевих асоціацій Abiove та Anec.




Криптовалюта, біткоїни, блокчейн — не тільки те, що у всіх на вустах. Це те, з чим потрібно рахуватися вже приблизно рік. І на українському аграрному ринку також.