Яскравим прикладом повернення студентів з кебетою з-за кордону є Богдан Завалко, випускник факультету аграрного менеджменту НУБіП України та Словацького аграрного університету в м. Нітра.
Після закінчення столичної школи «Наукова зміна», яка завжди була лідером за рейтингом ЗНО, Богдан вирішив вступати до аграрного факультету НУБіП України, де провчився рік, а потім поїхав на навчання за програмою подвійних дипломів у Словацький аграрний університет в м. Нітра, де навчався на спеціалізації International Trade with Аgrarian Commodities. Цього року закінчує там навчання і планує його продовжити саме на магістерській програмі «Агрокебети».
«Вперше я почув про навчальну програму з інтерв’ю Алекса Ліссітси на YouTube-каналі Skrypin.ua, в якому він розповідав про запуск пілотного проекту з підготовки фахівців нового формату для агросектору. Вирішив, що це досить перспективно, адже в проекті багато досвідчених менторів, і я нарешті знайшов те, що дасть реальну практику, а не лише теоретичні базові знання. Мені подобається, що програма передбачає багато практики та до викладання в ній залучені люди, які безпосередньо беруть участь в роботі. Вони знають, чому навчати, та розуміються в пріоритетності знань», — розповідає Богдан Завалко.
Чому агро?
Батьки абітурієнта Богдана все життя в агро, тому не дивно, що він вважає цей напрямок перспективним для себе. «Аграрний сектор формує 20% ВВП України, і тут завжди буде багато можливостей знайти гідну роботу. Я вже мав досвід роботи в аграрному секторі, і мені дуже сподобалось, — говорить Завалко. — Один із основних напрямів, в якому я зацікавлений, — органічна продукція, що має тенденцію до розвитку в усіх країнах, в тому числі і в Україні. Я готував бакалаврську роботу по органічній продукції і знаю, що в Україні є проблема з окисленням земель та зменшенням їхньої родючості. Хотів би в майбутньому зробити українське виробництво більш безпечним, за тими канонами, які мають бути в аграрному секторі, але інколи їх не дотримуються через бажання досягти надприбутку».
В шкільні часи Богдан був скаутом, наразі є членом НОСУ (Національна організація скаутів України). Має посвідчення лижного інструктора категорії «С» та досвід роботи в туристичному комплексі «Буковель». Захоплюється подорожами і завдяки навчанню в Словаччині та наявності автомобіля об’їздив з друзями всю Європу.
Надія на українську освіту
Базис навчання, що в Україні, що за кордоном — один і той самий, але іноземна освіта менш бюрократична та більш діджиталізована. «На екзамени можна зареєструватись в електронній системі й необов’язково всім приходити в один час. Навчання за кордоном передбачає менше пар, і вони більш вузькопрофільні. Тобто якщо в Україні ми навчаємось 2 курси до розподілу на спеціалізації, то там всі пари переважно економічної спрямованості й майже немає гуманітарних предметів», — констатує Богдан.
Надію на хороше навчання та практичну магістерську програму для Богдана дають «Агрокебети». «Я вдячний, що створили таку програму і що мені не доводиться залишатись у Словаччині через те, що там більш якісна освіта. Тепер в мене з’явилась надія, що українська освіта може дати реальні практичні знання в аграрному секторі».
Для довідки: 20-21 червня та 24-25 червня двері приймальної комісії «Агрокебети» були відчинені для магістрів, які претендують на платні місця. А вже з 10 по 23 липня стартуватиме загальний прийом документів як для бакалаврів, так і для магістрів, які прагнуть поборотися за бюджетне місце.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Понад 19,6 тис. здобувачів освіти зарахували цьогоріч на спеціальності «Агрономія» та «Агроінженерія» до українських навчальних закладів. Це на 23,3% більше, ніж торік.

Українська лабораторія якості та безпеки продукції агропромислового комплексу посідає особливе місце в Національному університеті біоресурсів і природокористування України. Про роль лабораторії в системі біобезпеки, її значення для бізнесу та про те, чи здатен ШІ замінити дослідників — у розмові з директоркою УЛЯБ АПК, д. біол. н., проф. Валентиною Корнієнко.

Учасники освітнього проєкту «Розумний город» від компанії «Контінентал» уперше спробували виростити батат і зібрали понад 700 кг урожаю. До вирощування нової для проєкту культури долучилися школярі з різних регіонів України.

Три гектари яблуневого саду з 13 сортами фруктових дерев облаштували у Глухові на Сумщині. Його заклали у 2013 році як навчально-виробничу базу для студентів Глухівського агротехнічного фахового коледжу Сумського аграрного університету.

Аграрний сектор України технологічно змінюється, тому трансформується попит на фахівців та їхні компетентності.

Лісові смуги суттєво поліпшують мікрокліматичні показники у зоні впливу (30 висот), а саме — підвищення вологості ґрунту на 15-25%, зменшення випаровування вологи на 10-15%, підвищення коефіцієнту транспірації культур, запобігають вітровій ерозії ґрунтів, що в інтегральному плані підвищує врожайність сільгоспкультур на 10-25% порівняно з незахищеними територіями.

Питання власності лісових смуг в Україні не впорядковане. Більшість із них знаходиться в комунальній власності селищних рад, але вони можуть передавати їх на баланс або надавати в оренду аграріям.

Освітній проєкт «Агрокебети» спільно з асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) за підтримки Уряду Нідерландів запускають короткострокову програму підготовки технічних спеціалістів для аграрного сектору — «Агрокебети Fast Track».

Освітній проєкт «Агрокебети» спільно з асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) та Leibniz Institute of Agricultural Development in Transition Economies (IAMO) запускають безкоштовний онлайн-курс, присвячений аграрній політиці Європейського Союзу та її значенню для майбутнього українського агросектору в умовах євроінтеграції.

Україна посідає провідні позиції у світовому виробництві та експорті зернових і олійних культур. Попри всі виклики, за даними Асоціації Укроліяпром, у 2023/24 маркетинговому році українська олійна галузь досягла другого найкращого результату за свою історію: аграрії переробили 17,4 млн тонн олійних культур, виробництво соняшникової олії сягнуло 6,6 млн тонн, з яких 6,2 млн тонн експортували. На цей же рік українське постачання сягне 11,7% світового експорту кукурудзи та 7,7 % — пшениці.