Таку думку в інтерв’ю виданню «Пропозиція» висловила практикуючий бджоляр з 45-річним досвідом, директор державного навчального закладу «Гадяцьке аграрне училище» та голова Громадської спілки «Обласне об'єднання «Полтавський пасічник» Наталія Сенчук.
За її словами, аграрії часто порушують правила внесення захисту рослин, проводять обприскування невідомими препаратами. Це призводить до мору бджіл, який з 2014 року перетворився у масовий.
N. B. Зміна клімату VS аграрії: чому в Україні масово гинуть бджоли?
«До цього часу якщо і траплялися випадки отруєння бджіл, то поодинокі», — каже Сенчук.
Порушуючи встановлені регламенти, сільгоспвиробники знищують екологію, забруднюють ґрунт, воду, впливають на тварин, птахів та комах, додає вона. Водночас саме завдяки запиленню бджолами підвищується врожайність сільськогосподарських рослин, покращується якість насіння.
«На практиці відбувається так, що при плануванні обробітку полів, внесенні агрохімікатів аграрії не враховують погодних умов, сили вітру, часу доби, у яку рекомендовано проводити обприскування. Залишки небезпечних для бджіл речовин потрапляють на узбіччя, де можуть рости дикі квітучі рослини – джерела нектару та пилку», — пояснює бджолярка.
Минулий рік пройшов особливо складно. У багатьох районах Полтавської області зафіксовані масові отруєння бджіл.
«Штрафи — мізерні. Тому працюємо над змінами в Законі про бджільництво та інших законодавчих актах. Це має врегулювати ситуацію», — додає Сенчук.
На її думку, для ефективної співпраці необхідне бажання всіх учасників процесу та налагоджена комунікація.
«Обидві сторони повинні домовлятися та враховувати інтереси один одного», — говорить Сенчук.
N. B. В Україні стартував проєкт Належна бджільницька практика
Зокрема, бджолярі повинні зареєструвати пасіку як оператора ринку, мати ветеринарний паспорт на неї, кожної весни проводити лабораторне дослідження на хвороби бджіл, повідомляти про місце розташування пасіки. І, звісно, вміти надавати допомогу бджолиним сім’ям при отруєнні.
Натомість аграрії мусять інформувати пасічника про місце та час обробітку, вказати назву препаратів за три дні до початку використання пестицидів. Не обробляти квітучі рослини, застосовувати якісні, зареєстровані в Україні пестициди, додала голова регіонального об’єднання пасічників.

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Компанія «Ерідон» відзначає 33-річчя та представляє нові банківські партнерські програми для українських агровиробників. Програми передбачають фінансування придбання добрив, насіння та засобів захисту рослин зі ставкою 0,01% у пільговий період.

Перший Український Міжнародний Банк (ПУМБ) спільно з ЕРІДОН, провідним дистриб'ютором та лідером ринку комплексного забезпечення агровиробників, запропонували українському бізнесу партнерську програму для вчасної підготовки до посівної кампанії.

Ріпак озимий продовжує вегетацію. Водночас погодні умови, що складаються наразі, є сприятливими для появи та росту бур’янів і падалиці культурних злаків, що мають вищу адаптивність навіть за складних умов.

Оптимальні строки сівби озимої пшениці дають рослинам достатньо часу для формування кореневої системи та кущіння до настання зими. Проте в останні роки аграрії дедалі частіше змушені коригувати календар через дефіцит вологи, затяжну осінню посуху, пізнє збирання попередників або погодні умови.

Озимий ріпак восени має сформувати досить потужну кореневу систему та добре розвинену розетку, але при цьому не повинен перерости. Саме тому регуляція росту є важливим складником осінньої технології вирощування.

Контроль сегетальної рослинності в осінній період — важливий елемент технології вирощування ріпаку озимого. Адже, окрім конкуренції за життєво важливі ресурси, не знищені своєчасно бур’яни можуть спричиняти надмірне витягування точки росту рослин, що суттєво знижує зимостійкість.

Осінній період для озимої пшениці — час формування потенціалу майбутнього врожаю. Конкуренція з бур’янами або пошкодження шкідниками на старті вегетації можуть послабити рослини ще до входження в зиму. Особливої уваги потребують падалиця соняшнику, озимого ріпаку та інші бур’яни, які конкурують із культурою за вологу, поживні речовини та світло.

Кабінет Міністрів України 30 вересня ухвалив постанову, якою затверджено критерії оцінювання ступеня ризику від провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами.

Дефіцит вологи в ґрунті у липні – серпні поточного року дуже змінив плани аграріїв щодо сівби ріпаку озимого. Багато хто з них відмовився від посіву, а ті, хто посіяли станом на третю декаду вересня, отримують сходи або мають строкаті посіви культури.