Бджолярі вимагають дотримуватися правил внесення пестицидів та збільшити штрафи за їх порушення
Таку думку в інтерв’ю виданню «Пропозиція» висловила практикуючий бджоляр з 45-річним досвідом, директор державного навчального закладу «Гадяцьке аграрне училище» та голова Громадської спілки «Обласне об'єднання «Полтавський пасічник» Наталія Сенчук.
За її словами, аграрії часто порушують правила внесення захисту рослин, проводять обприскування невідомими препаратами. Це призводить до мору бджіл, який з 2014 року перетворився у масовий.
N. B. Зміна клімату VS аграрії: чому в Україні масово гинуть бджоли?
«До цього часу якщо і траплялися випадки отруєння бджіл, то поодинокі», — каже Сенчук.
Порушуючи встановлені регламенти, сільгоспвиробники знищують екологію, забруднюють ґрунт, воду, впливають на тварин, птахів та комах, додає вона. Водночас саме завдяки запиленню бджолами підвищується врожайність сільськогосподарських рослин, покращується якість насіння.
«На практиці відбувається так, що при плануванні обробітку полів, внесенні агрохімікатів аграрії не враховують погодних умов, сили вітру, часу доби, у яку рекомендовано проводити обприскування. Залишки небезпечних для бджіл речовин потрапляють на узбіччя, де можуть рости дикі квітучі рослини – джерела нектару та пилку», — пояснює бджолярка.
Минулий рік пройшов особливо складно. У багатьох районах Полтавської області зафіксовані масові отруєння бджіл.
«Штрафи — мізерні. Тому працюємо над змінами в Законі про бджільництво та інших законодавчих актах. Це має врегулювати ситуацію», — додає Сенчук.
На її думку, для ефективної співпраці необхідне бажання всіх учасників процесу та налагоджена комунікація.
«Обидві сторони повинні домовлятися та враховувати інтереси один одного», — говорить Сенчук.
N. B. В Україні стартував проєкт Належна бджільницька практика
Зокрема, бджолярі повинні зареєструвати пасіку як оператора ринку, мати ветеринарний паспорт на неї, кожної весни проводити лабораторне дослідження на хвороби бджіл, повідомляти про місце розташування пасіки. І, звісно, вміти надавати допомогу бджолиним сім’ям при отруєнні.
Натомість аграрії мусять інформувати пасічника про місце та час обробітку, вказати назву препаратів за три дні до початку використання пестицидів. Не обробляти квітучі рослини, застосовувати якісні, зареєстровані в Україні пестициди, додала голова регіонального об’єднання пасічників.
02 вересня 2026, 07:20147На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду
31 серпня 2026, 07:202419День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі
28 серпня 2026, 07:20923Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація
- 02 вересня 2026, 11:13 140
Аграрії готуються до посівної: ефективні ЗЗР для озимихНа початку осінньої посівної компанія alfa smart agro пропонує аграріям широкий асортимент протруйників насіння зернових культур, ЗЗР для системи захисту, продукти для регуляції росту ріпаку.
- 31 серпня 2026, 11:12 403
Ґрунтова композиція для успішного старту ріпака озимогоРіпак озимий — стабільно приваблива культура для українських аграріїв. Він досить рано достигає й забезпечує перші кошти в сезоні. Крім того, ріпак є добрим попередником у сівозміні, адже сприяє накопиченню продуктивної вологи в ґрунті та покращенню його структури, а його вегетативна маса ефективно пригнічує бур’яни.
- 28 серпня 2026, 11:06 454
Готуємо поле під озимі: як забезпечити посівам максимально сприятливі умовиПроміжок між збиральною кампанією та осінньою посівною дуже відносний і нетривалий, однак і його можна використати з користю. Доки поля чисті від культур, варто провести гербіцидну «чистку» від багаторічної сегетальної рослинності, аби забезпечити майбутнім посівам максимально сприятливі умови для проростання та подальшого розвитку.
- 26 серпня 2026, 10:27 550
Не варто чекати ураження: рішення проти парші та альтернаріозу плодових культурПарша та альтернаріоз — небезпечні хвороби плодових культур. Тому сьогодні, коли погодні умови є сприятливими для патогенів, не варто чекати прояву симптомів ураження, а попередити інфікування за рахунок профілактичних обробок.
- 24 серпня 2026, 07:03 513
Фініш без втрат: як професійна десикація соняшнику захищає врожай у сезоні-2026У технології вирощування соняшнику немає другорядного етапу. Однак саме наприкінці сезону ціна помилки стає максимальною: рослина вже сформувала врожай, у поле вкладено насіння, добрива, захист, проведено десятки операцій, а результат залежить від кількох днів, правильного визначення стиглості та якості десикації.
- 23 серпня 2026, 06:24 1503
Аграрний сектор України: 35 важливих фактів за 35 років незалежностіЗа роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.
- 17 серпня 2026, 16:51 29865
Прокуратура викрила дві злочинні групи, які продавали фальсифіковану агрохіміюПрокурори Спеціалізованої екологічної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт щодо учасників організованої групи з Черкащини, які, за даними слідства, виготовляли та продавали контрафактну агрохімічну продукцію під торговельними марками міжнародного бренду.
- 17 серпня 2026, 10:23 1016
Контроль павутинного кліща у сої: що варто врахувати під час вибору захистуПавутинний кліщ — серйозна загроза для сої, особливо у спекотні роки. Завдяки значній кількості поколінь і високому рівню шкодочинності він здатен призвести до втрат майбутньої врожайності на рівні до 60-80%. Тому, щоб захиститися від потенційних втрат, необхідно проводити регулярний моніторинг посівів.
- 14 серпня 2026, 06:40 780
Фальсифіковані ЗЗР: скільки коштує «тінь» та чому це загроза для продбезпекиПриблизно кожен третій засіб захисту рослин (ЗЗР), що потрапляє на український ринок, може бути фальсифікатом. Ці підробки завдають багатомільярдних збитків економіці, підривають розвиток легального ринку, створюють ризики для довкілля та становлять загрозу для безпеки харчових продуктів.