Про це повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, торговий представник України Тарас Качка під час GRAIN UKRAINE. Limited Edition.
«Цього року, крім успішних урожаїв, маємо спільне досягнення — експорт 20,5 млн тонн пшениці. І ці 0,5 млн т — найважливіші, оскільки це 2/10 від встановленого показника в підписаному меморандумі. Ми змогли дотриматися без метушні всіх зобов’язань і спільно витримати ситуацію, яка склалася. Втрималися навіть тоді, коли було очевидно, що доведеться забороняти експорт. Для мене це стало справжньою перемогою», — зазначив Тарас Качка.
За його словами, це стало можливим завдяки координації між торгівлею і урядом, і завдання уряду полягає в тому, щоб і надалі бути передбачуваним партнером.
«В нас є багато речей, якими можна похвалитися. Наприклад, ми вже знаходимося на фінальній стадії визнання еквівалентності щодо насіння, і це означає, що ми матимемо поштовх для насіннєвого ринку зернових в Україні, що вплине на собівартість і доступність насіннєвого матеріалу для аграріїв. Також останнім часом проводилася бурхлива дискусія по добривам, і сьогодні немає жодного обмеження. Ми дійшли висновку, що в Україні потрібне виробництво добрив, але при цьому не повинно відбиратися в аграріїв, а має створюватися додаткова конкурентна перевага і цінова конкуренція на світовому ринку. Це мета, до якої ми рухаємося», — розповів Тарас Качка.
Також він відмітив, що серед закордонних проблем залишаються мита і регуляторка. За його словами, щодо мит, то наразі ведеться робота по віддалених ринках — Індонезія, Північна Африка, В’єтнам, країни Близького Сходу.
«За останні кілька місяців системної роботи маємо зелене світло від Йорданії, Тунісу, Єгипту, в роботі — Китай. Тобто, можливість просуватися до зменшення мит у нас є. Найяскравішим прикладом є Індонезія, де Україна займає перше місце з продажу пшениці, але Індонезія також займає перше місце за фітосанітарними модифікаціями по відношенню до України. І це є проблемою і одночасно шансом. Нам важливо між ринком та владою «вирулити» ситуацію з фітосанітарією, щоб покращити довіру до зерна і супровідної документації, яка видається. Це чутливий ринок, який потребує взаємодії та координування», — зазначив Тарас Качка.
Він також наголосив, що просування на ринки та усвідомлення того, що Україна має бути одним із центральних експортерів зернових у світі, також здійснюється через співпрацю з Міжнародною зерновою радою (IGC).
«Головне завдання в Міжнародній зерновій раді полягає в тому, щоб ми в Лондоні спокійно вели розмову з експортерами, нарощували довіру до українського зерна і формували впевненість у тому, що Україна є, була і буде одним із ключових експортерів зерна в світі», — підкреслив Тарас Качка.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

«Укрзалізниця» вважає реалістичною оцінку потенційної пропускної спроможності залізничного маршруту через Молдову для експорту зерна на рівні 4,5 млн т на рік.

Латвія та Литва збираються найближчим часом розглянути заборону транзиту російського зерна через свої порти.

ФАО прогнозує скорочення світового споживання пшениці у 2026/27 маркетинговому році, водночас очікує зниження виробництва зернових загалом.

Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України у 2026/27 МР станом на 4 вересня складає 3,9 млн т, що на 14% менше за показник минулого сезону.

Інтеграція України до Євросоюзу буде не лише елементом безпеки, а й суттєвим економічним підсиленням для самого блоку, зокрема у сфері важкої промисловості та сільського господарства.

На Вінниччині аграрії обмолотили 414,2 тис. га зернових та зернобобових культур, або 51,4% запланованих площ. Намолочено 2 млн 457,8 тис. т зерна за середньої врожайності 59,3 ц/га.

росія систематично атакує українську аграрну та портову інфраструктуру, цивільні судна й морські маршрути, намагаючись підірвати експортний потенціал України.

Альтернативна логістика через Польщу та інші країни ЄС не повинна розглядатися лише як екстрений запасний варіант, а має бути довгостроковою метою.

Україна у 2050 році - це виробництво продукції з високою доданою вартістю, технологічність, стабільний експорт і повна інтеграція до європейського ринку.

Наступного сезону дефіциту перевантажувальних потужностей на ринку не очікується. Порти готові до зростання експорту, але бізнесу стає дедалі дорожче працювати.