Такі дані дослідження Київської школи економіки щодо економічної оцінки квотування добрив озвучив професор KSE Олег Нів’євський під час публічної дискусії «Економічна оцінка квотування добрив: чи вигідно для економіки квотувати імпорт добрив?».
Відповідно до оцінки експертів Київської школи економіки наслідків ініціативи Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства щодо запровадження квот на імпорт мінеральних добрив в Україні основні учасники ринку — сільгоспвиробники, трейдери — понесуть значні втрати.
«Вигода (додаткові доходи) виробників міндобрив становитиме $63-238 млн; втрати сільгоспвиробників — $174-509 млн, при цьому менші виробники зазнають більших втрат; вигоди трейдерів — $10-33 млн; в найгіршому випадку це може бути величина ренти держслужбовців від адміністрування та розподілу квот; сукупний ефект на економіку — втрати на рівні $100-238 млн», — йдеться у дослідженні.
Також зазначається, що варто очікувати зростання цін на селітру на 5-22%.
«Окрім суттєвих втрат для економіки та агровиробників, ініціатива щодо запровадження квот несе ризики зриву поставок через ліцензування або адміністрування квот. Це потенційно корупційний ризик», — зазначив Олег Нів’євський.
Відповідно до отриманих результатів дослідження KSE не рекомендує вдаватися до запровадження квот на імпорт мінеральних добрив.

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Класичний страховий ринок не здатний самостійно покрити втрати українських підприємств під час війни через масштаб руйнувань, тому для їх компенсації потрібне залучення державних коштів і допомога міжнародних партнерів.

Український фермер може мати землю, техніку, досвід і перспективний урожай — але не мати достатньо коштів для своєчасного придбання насіння, добрив, пального чи засобів захисту рослин. Саме в цей момент навіть сильне господарство впирається у фінансову стелю.

Європейська комісія впроваджує новий стратегічний підхід до досліджень та інновацій для підвищення конкурентоспроможності, стійкості та сталості сільського та лісового господарства, а також сільських територій і продовольчих систем.

У Великій Британії дослідники вирощують пак-чой і салат на глибині понад 1 км під землею. Експеримент проводять у науковому центрі шахти Boulby у Північному Йоркширі, щоб з'ясувати, чи можна використовувати занедбані шахти для вирощування продовольства.

Україна у 2025 році стала найбільшим покупцем мінеральних добрив із Польщі.

Група компаній «Агрейн» завдяки диференційованому внесенню добрив змогла вдвічі скоротити їх використання без втрати врожайності.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Український уряд планує првоести консультації з Єврокомісією щодо збільшення експортних квот на деякі види агропродукції.

Оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом у січні – червні 2026 року збільшився порівняно з відповідним періодом минулого року на $847 млн (+11%) і становив $8,55 млрд.

Україна станом на початок липня активно використовує тарифні квоти на експорт агропродовольчої продукції до Європейського Союзу.