Таку думку висловив міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов, коментуючи сьогоднішнє засідання парламенту з розгляду законопроєкту №2178-10.
«Найголовніше полягає в обмеженні концентрації в одні руки, яка зменшена в 20 разів порівняно з першим варіантом законопроєкту. Також важливою зміною є заборона купувати землю іноземцям», — зазначає Тимофій Милованов.
За його словами, також банки позбавлені механізму бути власниками земельних ділянок, а можуть бути лише утримувачами в разі неповернення застави і в лімітований період часу, коли банк має продати землю.
«Незважаючи на протистояння, яке ми бачимо сьогодні, сподіваюсь, що після прийняття законопроєкту про обіг землі ми будемо конструктивно працювати з усіма фракціям і політичними силами», — зазначає Тимофій Милованов.
Для довідки: сьогодні, 6 лютого 2020 р., Верховна Рада України приступила до розгляду у другому читанні законопроекту про обіг земель сільгосппризначення (№2178-10).
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) та агенція UCABevent збирають провідних СЕО, власників, інвесторів та інноваторів, щоб провести разом тест «на людяність» бізнесу під час XVII Міжнародної конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM).

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

Верховна Рада України ухвалила закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (№13204-1), який, зокрема, передбачає розширення використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у земельних відносинах та на ринку зерна.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Вже найближчим часом до проєкту «Земельний банк» буде додано ще 30 тис. га державних земель у межах другого пулу. Усі вони передаватимуться в суборенду виключно через прозорі онлайн-аукціони, що забезпечить відкриту конкуренцію, справедливу ринкову ціну та надходження до державного бюджету.

Українська економіка, бізнес і кожен українець уже чотири роки перебувають у суцільній невизначеності, яка формується повномасштабною війною. Оцінюючи минулий рік, економісти та аналітики одностайні в думці — він міг бути для країни значно важчим. Від чітких прогнозів на 2026-й утримуються — надто багато неконтрольованих і непередбачуваних факторів.

Онлайн-видання AgroPortal.ua спільно з асоціацією УКАБ та освітнім проєктом «Агрокебети» вперше cформують список молодих та ефективних людей в агросекторі — «Агрогенерація 2023».

Ситуація з кризою експорту зерна до країн ЄС не закінчиться після виборів у Польщі, оскільки далі потрібно формувати уряд, відбуватимуться часткові довибори та інші процеси.

Поки не розблокуються морські порти, Україні не дуже допоможе відміна тарифів і квот на експорт продукції до країн Європейського Союзу.