урожайність

У «Контінентал Фармерз Груп» завершився збір культур, стратегічно важливих для продовольчої безпеки України.

Франція очікує, що постраждалий від посухи врожай зернової кукурудзи складе 10,74 млн т у порівнянні з 11,15 млн т, прогнозованих місяць тому, і є найнижчим обсягом виробництва з 1990 р.

Якщо «зернова угода» не працюватиме, Україна знайде альтернативні шляхи експорту, але без зернового коридору не зможе поставити на світові ринки велику кількість агропродовольства. В такому разі фермери скорочуватимуть посівні площі до оптимальних розмірів, які дозволять їм реалізувати продукцію і не мати великих залишків та збитків.

Кукурудза з полів підприємства «Ольгопіль» в основному йде на експорт. Пів року компанія не експортувала продукцію, а після відкриття зернового коридору до порту відправляють кукурудзу, пшеницю та ріпак.

Збільшувати використання технологій точного землеробства вирішили в компанії ІМК, підписавши зі швейцарською компанією OneSoil угоду про дослідження та розробки в галузі польової аналітики та цифрового сільського господарства. Протягом наступних 5 років компанії продовжуватимуть разом вдосконалювати застосування на полях ІМК технології диференційного внесення ТМЦ.

На озимій пшениці кожен гектар дав збитки у 5 тис. грн. За всіх складнощів соняшник може бути в межах рентабельності, й кукурудза так само, а от картопля однозначно буде збитковою.

Погода цього року зіграла на руку аграріям Полтавщині. Вчасні дощі сприяли достиганню врожаю, а ось зі збиранням трохи затягнулось.

З початку війни сільгоспвиробники опинилися на межі виживання та вже другу посівну проводять в економ-режимі, а на весняно-польові роботи ресурсів узагалі немає. Тож сьогодні як перед великими агрокомпаніями, так і фермерами гостро постало питання розумної економії за відсутності зайвих фінансових ресурсів.

Українське сільське господарство під час війни зазнало безліч трансформацій: зміна логістичних ланцюжків, переорієнтація структури посівів, скорочення обсягів виробництва та адаптація до нових умов ведення бізнесу. Водночас усі ці фактори впливають на посівну кампанію 2023 року та майбутнє агросектору.

В «Астарті» жнивна кампанія сої стартувала з Полтавського регіону. Перші комбайни вийшли в поля ще 25 серпня у ТОВ «Астарта Прихоролля», «ім. Довженка» та «Полтавазернопродукт». Планові показники будуть виконані, а на деяких підприємствах — навіть перевиконані.

Всупереч несприятливим погодним умовам господарства компанії Kernel завершили збирання зернових та ріпаку врожаю-2023.

У ТОВ «Коростишівземінвест» (Житомирська обл.), яке входить до структури ГК «Агропросперіс», задоволені врожайністю ранніх сільгоспкультур — 4,2 т/га пшениці та 3,2 т/га ріпаку.

Агроном виділила топ-5 сортів полуниці, які цього року, зважаючи на погодні умови, зокрема поворотні заморозки, холодний та дощовий червень, проявили себе вище запланованих показників.

Аграрії Дніпропетровської області повністю завершили збирання ранніх зернових культур.

Група «Агротрейд» виконала план урожайності озимого ріпаку на 110%.

Цьогорічний урожай орієнтовно менший на 30-40% за минулорічний. Середній врожай зернових — 5 т/га, на кращих ділянках — 7-8 т/га. Для порівняння: минулого року врожай озимої пшениці був 8-10 т/га.

Компанія ІМК завершує обмолот озимої пшениці з високим результатом.

Якщо не шкодити природі активним втручанням, то протягом поточного століття урожайність культур збільшиться на 10%. Але для цього кількість господарств, що практикують відповідальний обробіток, має постійно збільшуватись.

Жнива на Сумщині сповільнюють дощі. Станом на 2 серпня в області зібрано врожай на 98 тис. га. Загальний валовий збір становить 490 тис. т, середня врожайність — 49,6 ц/га.

ПСП «Слобожанщина Агро» (Сумський кластер ІМК) розпочало жнива озимої пшениці 24 липня.