система захисту

У період цвітіння ріпаку на посівах, як правило, перевищення норм шкідників дуже велика. Тому важливо підібрати продукти захисту, щоб вони були не шкодочинними для бджіл та корисних ентомофагів.

У сільському господарстві не буває сезонів з однаковими погодними умовами, і щороку аграрії справедливо зазначають: «Такої весни ще не було». Тому не факт, що рішення, які спрацювали торік, будуть ефективні в новому сезоні.

Стратегію успішного фунгіцидного захисту зернових колосових культур неможливо уявити без контролю хвороб прапорцевого листка: це своєрідний must have для отримання високих кількісних і якісних показників майбутнього врожаю.

Прапорцевий листок займає близько 20% площі листової поверхні рослини зернових культур і відповідає за формування значної частки майбутнього врожаю — на рівні 40-50%. Щоб захистити його від комплексу фітопатогенів, потрібно обирати для обробки у фазі Т2 комплексні продукти з широким спектром дії.

Телефонні комунікації ніколи не замінять живе спілкування з клієнтом. Це найкраще, що може бути в роботі менеджера з продажів. У цьому переконаний менеджер Тернопільського представництва LNZ Group Володимир Тарасюк.

Підприємство «Лан», окрім рослинництва, розвиває тваринництво — тримають ВРХ. Завдяки цьому напряму на поля вносять органічні добрива.

Поточні погодні умови ускладнюють і без того непросту працю аграрія. Щоб заплановані обприскування забезпечували високу ефективність дії навіть за непередбачуваних гідротермічних умов весни 2026 року, рекомендовано обов’язково додавати до робочих розчинів ад’юванти.

Стратегія захисту рослин у СТОВ «Лан» полягає в індивідуальному підході до кожного поля, адже використання стандартної технології не завжди ефективне. У господарстві технологія захисту рослин базується на комбінації оригінальних і генеричних препаратів, але останні — переважають.

Пониження температури повітря в поєднанні з нічними приморозками дещо сповільнило розвиток і поширення шкідників сільгоспкультур. Однак із підвищенням температурного режиму вони активізуються й розпочнуть наносити суттєву шкоду посівам і насадженням.

Доки аграрії чекали сприятливих для обробки умов, бур’ян переріс чутливу для застосування гербіцидів фазу росту. Або провели необхідне обприскування контактним продуктом, але через непередбачувану погоду очікуваного високого результату не отримали.

Соняшник лишається для аграріїв однією з основних високорентабельних технічних культур. Для забезпечення відповідного фітосанітарного стану посівів соняшник повинен сіятися на одному полі не раніше 5–7 років. Натомість у сучасних реаліях ця культура чергується через рік або два, у деяких господарствах є специфічна 4-пільна сівозміна: соняшник – «подсолнечник» – «сємочка» – озима пшениця.

З підвищенням температури шкідники активно виходять із місць зимівлі та швидко заселяють посіви. Зокрема, на полях Миколаївщини у посівах озимого ріпаку зафіксовано появу оленки волохатої.

Весняний період — дуже «щільний» за кількістю обробок сільськогосподарських культур. У досить вузьке температурне й часове «вікно» необхідно встигнути провести численні захисні заходи, спрямовані на контроль комплексу шкодочинних організмів. У протилежному випадку наприкінці агросезону можна недорахуватися значної частини врожаю.

У господарстві «Хорол-Агро» на Полтавщині вирощують сою, кукурудзу, пшеницю, а після початку повномасштабного вторгнення додали в сівозміну соняшник. У сезоні 2025/26, незважаючи на складні погодні умови, отримали непогані врожаї практично за всіма культурами.

Нетипово холодна порівняно з попередніми роками зима дещо скоригувала чисельність окремих видів шкідників сільськогосподарських культур. Однак це не означає, що аграрій може дозволили собі послабити контроль за цією проблемою.

Терміни та густота посіву, культури-попередники, якість протруєння посівного матеріалу та інші чинники — все це впливає на рівень ураженості озимих зернових культур фітопатогенами у весняний період. Додайте до цього несприятливі гідротермічні умови поточного періоду — й отримаємо ризикові умови розвитку культурних рослин.

У південних областях України останніми роками спостерігаються несприятливі погодні умови, які впливають на сільське господарство. Основною проблемою є екстремальна посуха, яка вже досягла критерію «сильна». Тож аграрії вимушені адаптуватися до нових умов, змінювати технології обробітку ґрунту, підбирати гібриди та загалом переглядати сівозміну, виводячи на поля нові культури.

Бур'яни завдають шкоди врожаю зернових колосових культур, а у весняний період — і поготів: з одного боку — ослаблені після зими культурні рослини, з іншого — нестабільні погодні умови, що значно ускладнюють обробки.

Як аграрій може бути впевненим, що врожай буде надійно захищений? Спиратися можна лише на коректні дослідження ефективності препарату. Перевіряють це за ключовими критеріями: наявністю лабораторних і польових досліджень, повторюваністю результатів у різних сезонах і регіонах, результатами зниження поширеності й розвитку хвороби та впливом на врожайність і якість продукції. Саме така доказова база дає підстави вважати обрані засоби захисту рослин надійними й прогнозованими, особливо коли йдеться про складні патогени, як-от збудник білої гнилі.

Кукурудза — культура з тривалим гербокритичним періодом. На початкових етапах органогенезу (від появи сходів до фази 8–10 листків) посіви мають низьку конкурентну здатність, що зумовлено повільним темпом наростання вегетативної маси порівняно із сегетальною рослинністю.