система захисту

Через зміщення часових меж посівної важливим моментом є фунгіцидний захист, особливо якщо буде волога. На цей фактор важливо звернути увагу насамперед аграріям Чернігівщини.

Останніми роками на полях дедалі частіше зустрічаються бур’яни, які не контролюються традиційними діючими речовинами чи їх комбінаціями. Вперше такі біотипи були офіційно зафіксовані у 2015 році. І нині до бази HRAC (The Herbicide Resistance Action Committee) від України вже занесені п’ять видів резистентних бур’янів: амброзія полинолиста, щириця, мишій зелений, лобода біла та куряче просо.

В умовах зміни клімату варто підходити індивідуально до кожного поля і кожного окремого випадку, адже універсальних препаратів для захисту, які діють на всіх посівах чи в усіх умовах, не існує.

На Київщині посівна почалася на тиждень раніше, ніж у Чернігівській області. Але якщо говорити про оптимальні строки сівби минулих сезонів, то цьогоріч вони настали пізніше майже на два тижні. Аграрії в цій ситуації діяли на свій страх і ризик: хтось чекав потрібних температур, хтось сіявся в холодний ґрунт, намагаючись втиснутись у терміни.

Температурний режим початку травня активізував вегетацію озимих зернових, ріпаку, кукурудзи, соняшнику та інших культур. Паралельно підвищення температури стало каталізатором для поширення шкідників польових, овочевих і плодово-ягідних культур. Їхні популяції активно живляться, пошкоджуючи культурні рослини та знижуючи потенціал майбутньої урожайності.

Мінімальний обробіток ґрунту, якому аграрії віддають перевагу задля збереження вологи та заощадження виробничих ресурсів, а також складні погодні умови, недотримання сівозміни та порушення технології вирощування сприяють накопиченню у ґрунті насіння бур’янів.

У період цвітіння ріпаку на посівах, як правило, перевищення норм шкідників дуже велика. Тому важливо підібрати продукти захисту, щоб вони були не шкодочинними для бджіл та корисних ентомофагів.

У сільському господарстві не буває сезонів з однаковими погодними умовами, і щороку аграрії справедливо зазначають: «Такої весни ще не було». Тому не факт, що рішення, які спрацювали торік, будуть ефективні в новому сезоні.

Стратегію успішного фунгіцидного захисту зернових колосових культур неможливо уявити без контролю хвороб прапорцевого листка: це своєрідний must have для отримання високих кількісних і якісних показників майбутнього врожаю.

Прапорцевий листок займає близько 20% площі листової поверхні рослини зернових культур і відповідає за формування значної частки майбутнього врожаю — на рівні 40-50%. Щоб захистити його від комплексу фітопатогенів, потрібно обирати для обробки у фазі Т2 комплексні продукти з широким спектром дії.

Телефонні комунікації ніколи не замінять живе спілкування з клієнтом. Це найкраще, що може бути в роботі менеджера з продажів. У цьому переконаний менеджер Тернопільського представництва LNZ Group Володимир Тарасюк.

Підприємство «Лан», окрім рослинництва, розвиває тваринництво — тримають ВРХ. Завдяки цьому напряму на поля вносять органічні добрива.

Поточні погодні умови ускладнюють і без того непросту працю аграрія. Щоб заплановані обприскування забезпечували високу ефективність дії навіть за непередбачуваних гідротермічних умов весни 2026 року, рекомендовано обов’язково додавати до робочих розчинів ад’юванти.

Стратегія захисту рослин у СТОВ «Лан» полягає в індивідуальному підході до кожного поля, адже використання стандартної технології не завжди ефективне. У господарстві технологія захисту рослин базується на комбінації оригінальних і генеричних препаратів, але останні — переважають.

Пониження температури повітря в поєднанні з нічними приморозками дещо сповільнило розвиток і поширення шкідників сільгоспкультур. Однак із підвищенням температурного режиму вони активізуються й розпочнуть наносити суттєву шкоду посівам і насадженням.

Доки аграрії чекали сприятливих для обробки умов, бур’ян переріс чутливу для застосування гербіцидів фазу росту. Або провели необхідне обприскування контактним продуктом, але через непередбачувану погоду очікуваного високого результату не отримали.

Соняшник лишається для аграріїв однією з основних високорентабельних технічних культур. Для забезпечення відповідного фітосанітарного стану посівів соняшник повинен сіятися на одному полі не раніше 5–7 років. Натомість у сучасних реаліях ця культура чергується через рік або два, у деяких господарствах є специфічна 4-пільна сівозміна: соняшник – «подсолнечник» – «сємочка» – озима пшениця.

З підвищенням температури шкідники активно виходять із місць зимівлі та швидко заселяють посіви. Зокрема, на полях Миколаївщини у посівах озимого ріпаку зафіксовано появу оленки волохатої.

Весняний період — дуже «щільний» за кількістю обробок сільськогосподарських культур. У досить вузьке температурне й часове «вікно» необхідно встигнути провести численні захисні заходи, спрямовані на контроль комплексу шкодочинних організмів. У протилежному випадку наприкінці агросезону можна недорахуватися значної частини врожаю.

У господарстві «Хорол-Агро» на Полтавщині вирощують сою, кукурудзу, пшеницю, а після початку повномасштабного вторгнення додали в сівозміну соняшник. У сезоні 2025/26, незважаючи на складні погодні умови, отримали непогані врожаї практично за всіма культурами.