
Війна в Україні ускладнила процес забезпечення продовольчої безпеки, адже виробництво і доставка продуктів харчування в певні області стає справжнім випробуванням. Крім того, уповільнення бізнес-активності підприємств, подорожчання пального і ускладнена логістика стали причиною росту цін на продукти, яке по окремих групах товарів сягає понад 20%.

Національна платформа продовольчої безпеки отримала новий функціонал. Тепер за допомогою платформи можна укласти угоди між покупцем та постачальником та замовити логістичні послуги.

російські окупанти під час обстрілів сходу України пошкодили щонайменше 6 зерносховищ.

Уряд затвердив порядок видачі та перелік продовольчих товарів першої необхідності, що безкоштовно доставляються людям, які перебувають у зоні бойових дій. Він включає ключові соціальні продукти харчування, зокрема крупи, консерви та інші. Для закупівлі продуктів «Укрзалізниці» виділено 18 млрд грн.

Країнам Близького Сходу, таким як Єгипет, Ємен та Ліван, для яких Україна є основним постачальником пшениці, загрожує «катастрофа на катастрофі» через повномасштабне вторгнення росії в Україну.

В Україні сформували стратегічні запаси їжі на декілька років через розв’язану росією повномасштабну війну.

Минулого року Україна експортувала агропродовольства на суму $27,9 млрд. За даними Державної митної служби, у 2021 р. зафіксовано найбільші в історії України обсяги експорту пшениці — 20 млн т, м’яса птиці — 459 тис. т, заморожених ягід та інших фруктів — 76 тис. т, макаронних виробів — 38 тис. т.

Глобальне економічне напруження, викликане війною росії в Україні, може розпалити громадянські заворушення на Близькому Сході та за його межами.

Через недоступність повноцінного харчування для багатьох людей в Україні слід створити фонд продовольчої безпеки населення на кшталт колишнього держрезерву.

Озимі зернові культури українські аграрії посіяли восени ще в мирний час, і вони можуть забезпечити продовольчу безпеку України навіть за відсутності посівів ярих культур.

В Україні на базі Держпродспоживслужби створена Національна платформа продовольчої безпеки, яка дозволяє об'єднати зусилля військових адміністрацій, виробників харчових продуктів, торговельних мереж, міжнародних організацій для стимулювання розбудови української економіки в умовах війни та забезпечення харчовими продуктами й товарами першої необхідності мешканців громад, учасників Збройних Сил України та територіальної оборони.

Війна в Україні впливає на продовольчу безпеку найуразливіших сільських домогосподарств.

В Україні є запаси дуже базових продуктів, але це не факт що добре, і це зовсім не гарантує продовольчу безпеку. А виробники, особливо продуктів з високою доданою вартістю, знаходяться взагалі на вже межі банкрутства і загроза щоденно зростає.

У зв’язку з обмеженим фінансуванням та великими витратами агропромислової галузі є ймовірність зростання собівартості продукції.

Міністри сільського господарства G7 закликали всі країни залишати свої продовольчі та сільськогосподарські ринки відкритими попри ризики продовольчої безпеки, причиною яких стало вторгнення росії в Україну.

Україна має достатньо запасів продовольства для внутрішнього споживання.

Пшениця та кукурудза становлять 30% усіх калорій або продуктів харчування (у різних формах) у світі. Разом Україна та росія експортували близько 30% світового експорту пшениці та близько 18% кукурудзи у світі.

В Україні сільськогосподарські товаровиробники змушені почати весняно-польові роботи в умовах воєнного стану.

Бойові дії в Україні ведуться в місцях, де має проходити посівна, тож її зрив призведе до негативних наслідків для всіх країн. Проте в Україні голоду не буде, оскільки є запаси минулорічного рекордного врожаю, який просто не може бути експортований. Страждатимуть ті країни, куди це зерно не доїде.

Вторгнення росії в Україну закрило країнам Близького Сходу та Північної Африки доступ до чорноморського зерна. Воєнні дії призвели до зупинки відвантажень з українських портів, а фінансові санкції поставили під сумнів платежі за російську пшеницю, що додало ще один ризик для урядів у регіоні MENA, які вже борються зі збільшенням витрат на імпорт, економічними кризами чи конфліктами.