Вторгнення росії в Україну закрило країнам Близького Сходу та Північної Африки доступ до чорноморського зерна. Воєнні дії призвели до зупинки відвантажень з українських портів, а фінансові санкції поставили під сумнів платежі за російську пшеницю, що додало ще один ризик для урядів у регіоні MENA, які вже борються зі збільшенням витрат на імпорт, економічними кризами чи конфліктами.
Таку оцінку дають трейдери та банкіри, повідомляє Refinitiv Agriculture.
«Всі шукають інші можливості постачання, оскільки купувати зерно в Україні чи росії стає все складніше», — повідомляє один трейдер, посилаючись на збої в ланцюжку постачань, посилення санкцій та зростання страхових премій.
«Ринок не очікує на відновлення українського та російського експорту, поки не припиняться бойові дії», — зазначає інший трейдер.
У той час як країни Перської затоки захищені профіцитом бюджету, інші країни MENA, включаючи Єгипет і Ліван, «залишаються одними з найуразливіших у світі, враховуючи залежність від імпорту пшениці та високі витрати домашніх господарств на продукти харчування», — говорить головний економіст Abu Dhabi Commercial Bank Моніка Малік.
За словами трейдерів, минулого року Єгипет, який є найбільшим імпортером у світі, закупив 80% своєї пшениці у Росії та Україні. Але після вторгнення росії в Україну її державний покупець зерна скасував два тендери через відсутність пропозицій та високі ціни, а дві партії застрягли в українських портах.
Єгипетські чиновники кажуть, що запасів пшениці та майбутнього власного врожаю достатньо, щоб забезпечити постачання хліба, що субсидується, приблизно на 9 місяців. Але вони вже розраховують заплатити додатково близько $950 млн із бюджету через вищі ціни і можуть зіткнутися зі скороченням стратегічних запасів.
За словами трейдерів, комерційний ринок хліба Єгипту може наражатися на більший ризик через скорочення запасів. За підрахунками Каїрської торгової палати, ціни на місцеву пшеницю та борошно зросли на 23% та 44% відповідно з початку російського вторгнення.
Алжир — ще один великий покупець — стверджує, що має достатньо запасів зерна, щоб протриматися до кінця року, але відновлює імпорт французької пшениці.
«Імпортерам доведеться платити за пшеницю в середньому на 40% більше, ніж до вторгнення», — зазначають трейдери.
У Лівані, який переживає одну з найважчих економічних криз у сучасній історії, запаси пшениці були лише на один місяць, коли росія вторглася в Україну.
У Тунісі скорочення запасів хліба, нормування борошна в магазинах та проблеми з імпортом пшениці викликали сумніви щодо того, що запасів вистачить до літа.
У Сирії, економіка якої постраждала від багаторічного конфлікту, уряд може спертися на резерви, але витрати зростуть.
«Є місцева пшениця, вони намагатимуться виробляти більше, але, звичайно, є проблема. Деякі люди голодуватимуть», — розповідає продавець із Сирії.
І є ознаки того, що деякі європейські країни можуть обмежити експорт зерна після оголошення Угорщини про негайну заборону експорту.
«Складна ситуація в Єгипті, Марокко та Лівані, які страждають від подвійного удару через скорочення пропозицій із Чорноморського регіону та вищих цін», — зазначає старший аналітик американської Eurasia Group Ахмед Морсі.