Пшениця та кукурудза становлять 30% усіх калорій або продуктів харчування (у різних формах) у світі. Разом Україна та росія експортували близько 30% світового експорту  пшениці та близько 18% кукурудзи у світі.

Пшениця — ключовий продукт для глобальної продовольчої безпеки. Тільки Україна експортує близько 10% усієї пшениці та близько 16% кукурудзи (З/К надалі за текстом*) у світі.

Близький Схід та Північна Африка (Єгипет, Ємен, Ізраїль, Індонезія, Бангладеш, Ефіопія, Лівія, Ліван, Туніс, Марокко, Пакистан, Саудівська Аравія, Туреччина) є основними закупниками З/К, і для цих країн проблема продовольчої безпеки є дуже актуальною (загалом більш ніж 400 млн людей у всьому світі залежать від постачання зерна тільки з України):

Наразі експорт зерна з України зупинено, що означає, що Україна не зможе забезпечити світ додатковими 6 млн т пшениці та 15 млн т кукурудзи, якщо війна не припиниться негайно. Експорт із росії так само припинено, тим самим росія також не поставить на світовий ринок близько 8 млн зерна.

Майбутні перебої у масовому виробництві та експорті неминучі

Озима пшениця в Україні вже посіяна, та посіви перебувають у хорошому стані. Проте без своєчасного весняного підживлення добривами урожайність значно впаде. Якщо війна не закінчиться в найближчий тиждень або щонайбільше два, втрата врожаю пшениці неминуча, оскільки лютий і початок березня дуже критичні для розвитку озимих. Через активні військові дії та пересування військових у багатьох регіонах це фізично неможливо. Обмежені постачання палива та мінеральних добрив (через порти) роблять сільгоспдіяльність скрутною в інших відносно спокійних регіонах. Посівна ярих  зернових (кукурудза, ячмінь) та олійних за нормальних обставин розпочалася б незабаром (березень-квітень) і за умови, що війна закінчиться в найближчі пару тижнів, але нестача посівного матеріалу, палива та добрив призведе до значного зменшення врожайності та експорту.

Озимі в росії не постраждають подібним чином, але чинні обмежувальні (болючі) санкції  і вихід з країни основних міжнародних постачальників сільгоспобладнання та інших ключових постачальників матеріально-технічних ресурсів вплине на врожайність. До того ж в найближчому майбутньому росія буде нездатна експортувати зерно, і сільгоспвиробникам буде не так вигідно вирощувати зернові в майбутньому сезоні.

Висновок

Відсутність експорту з України та росії у найближчі два-три роки. У зв'язку з очікуваним суттєвим зменшенням урожаю, експорт з України та росії дуже малоймовірний у поточному маркетинговому році. Якби війна закінчилася протягом найближчих кількох тижнів, деякі поставки експорту були б усе ще можливі. У гіршому випадку, якщо війна триватиме, світ недоотримає близько 60 млн т пшениці, 38 млн т кукурудзи та 10,5 млн т ячменю і станеться обвал поставок експорту зернових.

Ситуація із олійними культури (соя та ріпак) та соняшниковою олієюї лише все погіршує. Щоб повернутися до довоєнного рівня, потрібно два-три роки, а обсяг недоотриманого врожаю  буде проблематично компенсувати експортом з інших країн.

Значне підвищення цін на світовому ринку на зернові вже не за горами. Лише через тиждень війни росії з Україною ціна на пшеницю підстрибнула на 26%, або майже на $85 за т. У середньостроковому періоді припинення експорту з України та росії підніме ціни на світовому ринку на 30% у 2022 році.

Олег Нів’євський, керівник Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки