Міністри сільського господарства G7 закликали всі країни залишати свої продовольчі та сільськогосподарські ринки відкритими попри ризики продовольчої безпеки, причиною яких стало вторгнення росії в Україну.
Про це повідомляє «Європейська правда» із посиланням на заяву «сімки».
«Ми закликаємо всі країни тримати свої продовольчі та сільськогосподарські ринки відкритими та убезпечити себе від будь-яких необґрунтованих обмежувальних заходів щодо свого експорту. Будь-яке подальше підвищення рівня цін на продукти харчування та нестабільність на міжнародних ринках можуть загрожувати продовольчій безпеці та харчуванню в глобальному масштабі, особливо серед найбільш вразливих верств населення в умовах низької продовольчої безпеки», — говориться у заяві.
Разом із тим у G7 із розумінням віднеслися до рішення українського уряду ввести ліцензування на експорт основних сільськогосподарських товарів, зокрема пшениці, кукурудзи, зерна, солі та м’яса.
«Ми визнаємо надзвичайні обставини, які стоять за оголошеними урядом України експортними обмеженнями та життєво важливе збереження доступності продуктів харчування в Україні», — зазначають міністри.
«Ми закликаємо міжнародні організації підтримати виробництво продуктів харчування в Україні під час цієї кризи та забезпечити продовольчу безпеку в постраждалих районах. Ми як і раніше сповнені рішучості робити все необхідне для запобігання та реагування на продовольчу кризу, в тому числі за допомогою гуманітарної допомоги, і готові діяти у міру необхідності, щоб усунути можливі збої», — уточнюють у G7.
Засудивши агресію росії та висловили свою солідарність з Україною, міністри зазначають — війна матиме додатковий негативний вплив на продовольчу безпеку та призведе до «зростання кількості людей, які страждають від голоду та всіх форм недоїдання».
«Неспровокована та невиправдана російська загарбницька війна ускладнює і без того важку ситуацію, спричинену COVID-19, змінами клімату та втратою біорізноманіття», — говориться у заяві.

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

Бойові дії та регулярні обстріли з боку росії призвели до втрати або пошкодження п'ятої частини хлібозаводів в Україні.

Міністерство економіки та довкілля України готує зміни до пакету підтримки бізнесу, який постраждав від війни.

Елеватор «Лебедин» на Сумщині, що входить до агрохолдингу Prometey, зазнав значних руйнувань унаслідок атаки російських безпілотників.

Якщо ситуація в Чорному морі залишатиметься нестабільною, це поступово впливатиме на всю економіку аграрного сектору. Насамперед зростатимуть логістичні витрати, а отже, зменшуватиметься прибутковість виробництва. У таких умовах аграрії будуть обережніше інвестувати в розвиток, оновлення техніки та нові технології.

В Україні триває підтвердження статусу критично важливих підприємств. Уже майже 300 установ Сумської області отримали відповідний статус, серед них 109 підприємств аграрного сектору. Комісіями оперативно приймаються відповідні рішення. Підприємствам надаються консультації щодо умов і критеріїв бронювання, щоб вони змогли вчасно пройти процедуру та продовжили працювати.

Оцінки можливого негативного впливу блокади портів Великої Одеси на ВВП України коливаються від -0,6% до -0,9% внеску в економіку.

Світові ціни на продовольство можуть знову почати зростати вже до кінця року через воєнні конфлікти, подорожчання енергоносіїв та вплив Ель-Ніньйо.

Україна завдає ударів виключно по військових об'єктах росії, тоді як рф цілеспрямовано атакує українську цивільну портову інфраструктуру, зернові термінали та торговельні судна.

Рівень голоду в світі у 2025 році знижувався третій рік поспіль. Водночас досягнути Цілі сталого розвитку ООН щодо ліквідації голоду до 2030 року за нинішніх темпів навряд чи вдасться.

Зовнішній товарообіг України за шість місяців 2026 року склав $70,3 млрд.