Подружжя Олени та Сергія Панчуків із Житомирщини цьогоріч уже вдруге збирають урожай артишоків на своєму полі. Під цю культуру виділили близько 30 соток, але в майбутньому планують розширюватися, оскільки бачать перспективу.
Українські фермери почали дуже прискіпливо слідкувати за фінансовим здоровʼям свого господарювання. Така тенденція зʼявилася за часів COVID-19, але ще більше проявилася в період повномасштабного вторгнення.
Агропідприємства Миколаївщини у 2024 році різко збільшили вирощування нішевих культур.
Компанія «ПАЕК» проводить збір урожаю нішевих культур.
Багато фермерів пробують вирощувати амарант, просо, нут, сочевицю. Під час вирощування нетрадиційних культур найскладнішим завданням є пошук ринку збуту, а зростання пропозиції може негативно вплинути на ціну.
Експерти підтверджують зростання площ під нішевими культурами: горохом, нутом, гречкою, просом, амарантом, баштанними. Під час вирощування нетрадиційних культур найскладнішим завданням є пошук ринку збуту, а зростання пропозиції може негативно вплинути на ціну.
У багатьох регіонах України вже завершився сезон збору спаржі, та сім'я Шаповалів із села Миротин на Рівненщині буде зрізати її ще тиждень точно, можливо, й більше.
У багатьох регіонах України вже завершився сезон збору спаржі, та сім'я Шаповалів із села Миротин на Рівненщині буде зрізати її ще тиждень точно, можливо, й більше.
Група «Агротрейд» уперше посіяла арахіс, під який виділили поля на Харківщині.
Фермерка з Кривого Рогу Алла Данилова вирощує батат на 11 сотках. Загалом близько 30 сортів — із білою, жовтою, світло-помаранчевою, помаранчевою і фіолетовою м'якоттю. Є гібриди, також фермерка постійно проводить випробування нових сортів.
Проєкт USAID АГРО має на меті запустити програму розвитку співпраці між переробними підприємствами і фермерами, які є потенційними постачальниками певної продукції.
Українське фермерство зараз переживає бум на вирощування нішевих культур. Батат, селера та топінамбур, колись екзотика для більшості українських столів, тепер користуються попитом завдяки смаку та корисним властивостям.
За період повномасштабної війни сотні сільськогосподарських підприємств зазнали руйнувань, а деякі взагалі втратили бізнес. Чи не щодня дістається від окупантів українським аграріям, які працюють на прифронтових територіях або наближені до зон активних бойових дій. Проте сільгоспвиробники не зупиняються і продовжують підіймати економіку та забезпечувати продовольчу безпеку України.
Українському аграрію не завжди вдається отримати надбавку до ціни за вирощену органічну продукцію. Маржа може складати від 0 до 50%. Але якщо розглядати перспективи найближчого майбутнього, то органічна продукція, зважаючи на вуглецеві ланцюги та викиди парникових газів на одиницю продукції, має певну пріоритетність і переваги перед традиційною.
У агропромисловій компанії «Маїс» на Черкащині ввели у виробництво аспарагус. Попри те, що компанія займається вирощуванням здебільшого насіннєвої кукурудзи, вирішили зайти і на ринок нішевих культур.
У СТОВ «Сосонівка-Агро» на Харківщині вирішили відмовитися від вирощування бобових культур. Причина — нерентабельність.
Йде третій рік повномасштабної війни, і аграрії щодня продовжують стикатися з перепонами у виробництві. Через брак коштів змушені мінімізувати затрати, спрощувати технології та вирішувати питання кадрового забезпечення.
До брокерів часто звертаються фермери з проханням допомогти продати нішеві культури. Однак ринок у цьому сегменті доволі ризикований.
Сорго — цікава багатогранна культура за своїм генетичним різноманіттям, господарським використанням та значенням. Вона спроможна оздоровити як економіку, так і націю.
Останніми роками продажі насіння сорго скоротилися орієнтовно в 5-7 разів. У піковий період розвитку культури в Україні загальна площа посівів складала 150-170 тис. га. Зараз це не більше 10 тис. га.