Фермерка з Кривого Рогу Алла Данилова вирощує батат на 11 сотках. Загалом близько 30 сортів — із білою, жовтою, світло-помаранчевою, помаранчевою і фіолетовою м'якоттю. Є гібриди, також фермерка постійно проводить випробування нових сортів.
Коли Алла Данилова почала вирощувати батат — не знала, що це суперфуд. З кожним роком усе більше досліджувала його і зрозуміла, наскільки корисний цей овоч. Сьогодні вона не лише вирощує, а й переробляє батат — виготовляє чипси, хлібці та борошно.
Про користь батату, його вирощування та споживання Алла Данилова розповідає у рубриці «Розвінчуємо міфи».
Це правда. Але крохмаль батату є резистентним. За своїми властивостями він схожий із клітковиною. Він, як харчові волокна, підтримує корисні бактерії в кишечнику, стаючи для них підживленням. Батат також є складним вуглеводом, тож надає енергії на тривалий проміжок часу та повільно піднімає цукор у крові, що є пріоритетним у харчуванні людей із цукровим діабетом.
Батат — тропічний коренеплід, для його вирощування потрібні вода, сонце і простір. В Україні, якщо йдуть рясні дощі, то врожай буде. Але якщо спекотне засушливе літо, то може бути тільки гарне бадилля зверху, а в землі — або дрібний батат, або несформовані корені, на жаль.
Деяким сортам достатньо 90 днів, деяким потрібно більше — 110-120 днів. Але умови росту для всіх сортів однакові — полив, сонячна сторона для посадки і відсутність навколо інших рослин, дерев, парканів чи забудов.
Рівна форма плодів свідчить про те, що батат правильно вирощували. Закручені або криві коренеплоди означають, що їх висадили з довгим корінням або перетримали у горщиках і не вирівняли корені.
Вірно. Листя за смаком схоже на шпинат і містить багато корисних вітамінів і мінералів — Na, Mg, P, Ca і K. Листя можна смажити, готувати з ним омлет, додавати в смузі тощо.
За 11 років досвіду можу сказати, що прихильники є на кожен сорт. У супермаркетах продають тільки помаранчеві сорти, в ресторанах також готують страви саме з них. А все тому, що це найбільш солодкий вид батату.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

15 вересня у Києві відбувся захист бізнес-проєктів фіналістів освітньо-грантового проєкту CraftUP Ukraine. Крафтові виробники з різних областей України приїхали до столиці, аби представити ідеї, реалізація яких допоможе їм розвивати й масштабувати виробництво.

Волоський горіх — практично безвідходна культура. І заробляти тут можна не лише на продажі ядра. З нього віджимають олію, виготовляють мацерати, а макуху, що залишається після віджиму, переробляють на борошно та інші харчові продукти. Використання знаходиться навіть для зелених горіхів, перегородок, шкаралупи та листя. Тож один урожай може дати виробнику одразу кілька продуктів із доданою вартістю.

Квасоля залишається однією з перспективних нішевих культур для українських виробників, однак навколо її вирощування досі існує чимало міфів — від потреби в азотних добривах до стійкості до спеки, заморозків і хвороб.

Агрохолдинг «Ландекс Агро» (Харківська обл.) планує у сезоні 2027 року суттєво розширити посіви нішевих культур. Результати поточного сезону підтвердили перспективність напряму.

На Дніпропетровщині виставили на продаж козине господарство «о’Ферма».

Дніпропетровський бренд «Медуниця» цього сезону отримав близько 100 кг коріандрового меду. Цей напрям господарство почало розвивати лише торік, однак незвичний продукт уже має попит серед споживачів.

Салат вважається однією з найпростіших зелених культур, однак навколо його вирощування, зберігання, користі та бізнес-перспектив існує чимало міфів.

У трьох господарствах Tekom Agro Group завершено збирання врожаю сочевиці. Під урожай-2026 у підприємствах агрооб’єднання посіяли понад 1000 га червоної сочевиці канадського сорту Maxim. Найбільша площа була в «Агрофірмі «Південна» — понад 650 га.

Основні інгредієнти для пекарства почасти успішно експортуються з України до Європи, проте без зазначення країни походження на пакованні. Замість цього там зазвичай стоїть безлика помітка «Non-EU». Завдання експортерів — зробити Україну видимою на європейському ринку.

Для кожного овоча можна провести аналітику, і є вікна можливостей для продажу. Бувають злети, а є і провали, рік від року відрізняється, але якщо в проміжку п’яти років накласти графік один на одний у межах одного місяця, то ми побачимо певні тенденції.