Микола Горбачьов

АТ «Укрзалізниця» планує у травні презентувати 4 нових контейнерних потяги до країн Європи.

Сільгоспвиробники України у 2023 р. зберуть удвічі менше зерна та олійних культур, ніж до російського вторгнення.

Законопроєкт щодо обігу генетично модифікованих організмів (ГМО), який розглядається зараз у парламенті (№5839), створює умови для вирощування в Україні ГМ-зерна та відсутності контролю за обігом такої продукції.

У корупційній схемі з експорту зерна в основному задіяні невеликі зернотрейдери, які з’явилися на ринку після початку повномасштабного російського вторгнення.

Українським аграріям потрібно вирощувати продукцію тільки з прибутком, інакше вони збанкрутують.

Зазвичай фермери продавали свою продукцію трейдерам, які вже потім експортували зернові. Наразі близько 20% експорту — це продукція фермерів, що транспортується напряму.

Останні 3−4 роки близько 5% кукурудзи залишалось у полі. Фермери не встигали її скосити через велику вологість і намагалися залишити в полі. Адже якщо сушити зерно з 28-30% вологості — витрати будуть шаленими. А цього року вони ще більш фантастичні.

Звільнення Херсона відкриває можливість українським експортерам відвантажувати зерно з портів Миколаєва.

Весь світ з 29 жовтня чекає на розвиток подій навколо «зернової угоди». Мотивами росії для призупинення участі у зерновому коридорі називають воєнні та бізнесові.

Якщо «зернова угода» не працюватиме, Україна знайде альтернативні шляхи експорту, але без зернового коридору не зможе поставити на світові ринки велику кількість агропродовольства. В такому разі фермери скорочуватимуть посівні площі до оптимальних розмірів, які дозволять їм реалізувати продукцію і не мати великих залишків та збитків.

«Зернову угоду» потрібно продовжити на рік, щоб аграрії мали змогу планувати посіву кампанію, а трейдери — формувати форвардні закупівлі на наступний сезон. Таким чином відкриються фінансові можливості, і трейдери зможуть фінансувати сільгоспвиробників.

Україна має альтернативні шляхи, окрім експорту морем, через які можна вивозити близько 3-3,5 млн т зерна. Але вартість цієї логістики набагато вище, ніж експорт через українські порти.

Сьогодні 30% ціни зерна складає вартість логістики. Тому вкрай важливо напрацювати оптимальні рішення з її зменшення. Від цього залежить майбутня посівна кампанія в Україні.

Австралія цього року отримала хороший врожай зернових, тож тамтешні аграрії сподіваються збільшити обсяги експорту. Це могло дещо б полегшити ситуацію з продовольчою кризою, однак є суттєвий нюанс.

Адміністрація морських портів України (АМПУ) обіцяє провести днопоглиблення гирла Бистре, щоб збільшити тоннаж суден, які можуть проходити цим шляхом.

Українські експортери в поточному сезоні планували поставити на зовнішні ринки близько 70 млн т зернових. Однак блокада портів значно знизить цей показник.

Україні вдасться збільшити пропускну спроможність через західний кордон до 2-2,5 млн т на місяць, що дозволить експортувати близько 30 млн т на рік.

З початку вторгнення росії в Україну на світових зернових ринках ростуть ціни, і підстав для цього достатньо. Війна не дозволить провести посівну в Україні в повному обcязі, експорт практично зупинено, а чорноморські порти закриті. Головними тригерами ринків стали питання — коли припиниться війна і як швидко Україна відновить експорт.

Україна через порти експортувала 98% зернових. Наразі усі українські порти заблоковано рф.

Україна не голодуватиме, але війна матиме вплив на світовий ринок зерна.