Херсонська область

Спустошення зрошувальної системи внаслідок підриву Каховської ГЕС більше вдарить по вирощуванню сої та кукурудзи, ніж по овочівництву.

Час для пересіву полів у фермерів ще є, кліматичні умови півдня дозволяють це зробити.

Руйнація Каховської ГЕС — це техногенна катастрофа, яка несе жахливі наслідки, зокрема і для економіки країни. Через неможливість брати воду для каналів зрошення займатися сільським господарством у цьому регіоні буде дуже важко.

Каховське водосховище — друге за площею водосховище в Україні (площа — 2155 км²) та перше за об’ємом води (об'єм води — 18,19 км³), розташоване в трьох областях України (Запорізька, Дніпропетровська та Херсонська) і має довжину 240 км. Спорудами гідровузла довжиною майже 4 км рівень р. Дніпро було піднято на 16 м. Тому негативні наслідки цього теракту для дикої природи проявляться на площі не менш як 5000 км² (зона затоплення та зона осушення). Лише зона, яка була вкрита водами водосховища останні 68 років і тепер щонайменше на роки опиняється просто неба, буде більшою за 1000 км²!

Після лютого 2022 року овочевий ринок України скоротився на третину — це стосується і виробничих площ, і насіння. Адже основні овочеві підприємства розташовані на півдні, зокрема в Херсонській та Запорізькій областях. Після підриву дамби Каховської ГЕС Херсонщина втратила понад 20 тис. га сільгоспземель, на яких було зосереджене українське овочівництво.

Дешевих овочів та фруктів не буде. Місцевість, де вирощувалися великі обсяги продукції, не буде функціонувати ще довго. А саме вал з цих районів збивав ринкову ціну, зокрема на помідори.

Підрив Каховської ГЕС матиме вплив на енергетику, логістику, промисловість та агросектор.

Головним ударом для регіону стане втрата дамби Каховської ГЕС.

Одним із результатів вибуху Каховської ГЕС стануть виведені з роботи на довгі роки понад 20 тис. га сільгоспземель, на яких було зосереджено українське овочівництво.

росіяни вивозять з тимчасово окупованих територій Херсонської області до Криму сільськогосподарську техніку з державних підприємств аграрної промисловості.

У Херсонській області вже розміновано 32 тис. га сільськогосподарського призначення, які вже засівають аграрії.

Сільгоспвиробники Херсонської області не планують у 2023 році вирощувати рис на деокупованих територіях.

Мінреінтеграції підписало меморандум про співробітництво зі швейцарською компанією-виробником механізованих засобів розмінування Global Сlearance Solutions (GCS). Результатом співпраці має стати залучення компанією машин розмінування.

Розбите та вирізане обладнання, зруйновані будівлі та десятки тонн вилитої на майданчики томатної пасти — такий вигляд мали виробничі потужності ГК «Агроф’южн» на Миколаївщині. Всі заводи за рік війни отримали значні пошкодження: в селі Шевченкове Північний завод вистояв 16 обстрілів, Східний завод у Снігурівці був 9 місяців у окупації. Про стан Південного виробничого майданчика в Голій Пристані на Херсонщині досі нічого не відомо.

Фермери Херсонської області збираються засіяти 2 тис. га кавунів.

Україна отримає вісім самохідних машин для розмінування сільськогосподарських земель на Херсонщині.

На Херсонщині почали весняну сівбу. Сільгоспроботи проводять 40 агропідприємств на 50 тис. га, ще 450 тис. га — заміновані.

Херсонська область отримала два механізовані комплекси розмінування «DOK-ING» MV-4 та МV-10 виробництва Хорватії.

Посівна цього року на Херсонщині буде складною. Наразі відпрацьовуються шляхи розв'язання проблем з Української аграрною радою, адже без державної підтримки херсонські фермери не зможуть працювати.

Пів тисячі вибухотехніків з приватних фірм міжнародних партнерів незабаром прибудуть на Херсонщину для проведення гуманітарного розмінування.