Про це AgroPortal.ua повідомив віце-президент Української асоціації експортерів та переробників меду Едуард Кричфалушій.
«Дійсно, в Асоціації ЄС, відповідно до висловлених сумнівів щодо походження українського меду одного з найбільших об'єднань виробників агропродукції Євросоюзу, з«явилося запитання — яким чином Україна може виробляти таку кількість меду, якщо офіційно не зареєстрована відповідна кількість виробників. Це питання насамперед до держави, й воно неодноразово піднімалось у міністерстві та інших відомствах», — зазначає Едуард Кричфалушій.
За його словами, щороку Українська асоціація експортерів та переробників меду експортує до 70 тис. т меду, і, відповідно до цього показника, в Україні мають бути облікованими 80-85 тис. бджолярів, а вироблений ними продукт — контрольований відповідними ветеринарними службами. В такому випадку запитань до України щодо якості меду не буде.
«Натомість ми маємо лише 3-5% офіційно зареєстрованих виробників від їх загальної кількості. А всі інші просто не усвідомлюють того, що робота в «сірому полі» призводить потім до таких ситуацій, коли під сумнів ставиться робота всієї медової галузі», — констатує Едуард Кричфалушій.
Експерт додає, що до тих пір, поки Україна не заважала з її великою кількістю продукції іншим країнам-виробникам меду, запитань не виникало. Коли Україна стала другим постачальником меду в Європі, обійшовши Румунію, Польщу, Болгарію, почали цікавитися, звідки в країні стільки меду при такій невеликій кількості офіційно зареєстрованих виробників.
«Хоча ми всі добре розуміємо, що в Україні з часів СРСР бджільництво було популярним у сільському господарстві, і звинувачувати її немає підстав. Треба тільки вирішити питання реєстрації та простежуваності походження меду», — звертає увагу Едуард Кричфалушій.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Цьогорічний медозбір в Україні загалом виявився непоганим, однак очікування високого врожаю вже спричинили зниження закупівельних цін на мед.

Дніпропетровський бренд «Медуниця» цього сезону отримав близько 100 кг коріандрового меду. Цей напрям господарство почало розвивати лише торік, однак незвичний продукт уже має попит серед споживачів.

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, попри обмеження щодо здійснення державного нагляду в умовах воєнного стану, продовжує в межах повноважень контролювати дотримання вимог законодавства та реагувати на виявлені порушення.

П’ять років тому енергетики Ірина та Олександр Карабути навіть не думали, що бджільництво стане їхньою справою. Почавши з 10 вуликів на дачній ділянці, сьогодні вони мають пасіку поблизу Кривого Рогу на понад сотню бджолосімей і переробляють увесь викачаний мед.

Найбільше серед продуктів харчування в Україні фальсифікують дві групи товарів — молочну продукцію та ковбасні вироби.

Приблизно кожен третій засіб захисту рослин (ЗЗР), що потрапляє на український ринок, може бути фальсифікатом. Ці підробки завдають багатомільярдних збитків економіці, підривають розвиток легального ринку, створюють ризики для довкілля та становлять загрозу для безпеки харчових продуктів.

Пасічники відмічають непоганий урожай меду цього року.

Компанія Grain Alliance («Баришівська зернова компанія») звернулась до Антимонопольного комітету України з проханням дозволити придбати українську медову групу — ТОВ «Органік Експорт» і ТОВ «Мед України».

Україна у 2025 році експортувала 50,5 тис. т меду.

Ринок меду в Україні є експортно орієнтованим. Основний споживач вітчизняного продукту — Європейський Союз. Навіть в умовах війни у 2024 році Україна наростила загальний експорт меду до 86 тис. т, з яких 71 тис. т надійшли до ЄС. Сумарне виробництво зросло і навіть перевищило рівень 2021 року: 95 тис. т проти 94 тис. т.