Європейські сигнали. Про що говорили українці на Зеленому тижні

Офіційно зазначається, що цьогоріч тут представлено понад 1800 експонентів (це рекорд, адже минулого року було 1750) з 72 країн. Щодо України, то офіційного стенду країни немає, окрім місцевого фуд-корту з піснями, танцями та варениками.

Втім офіційна делегація від України у складі заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України — торгового представника України Тараса Качки та заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тараса Висоцького взяла участь у Світовому форумі продовольства та сільського господарства (GFFA 2020) та інших заходах, зокрема у панельній дискусії «Розвиток українського сільського господарства: шанси для німецької торгівлі», яка була організована проектом «Агроторгівля України».

AgroPortal.ua зібрав основні меседжі, дотичні до України, які пролунали у ході «Зеленого тижня».

Тарас Качка, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України — торговий представник України

Якщо говорити про прозорість у міжнародній торгівлі, то важливо посилювати власну надійність і прозорість для світу, розвивати системи контролю за безпечністю харчової продукції. Окрім цього, через запровадження ринку землі та внутрішні реформи варто розбудовувати довіру до України як до експортера, на якого покладаються країни, які залежать від нашої продукції для цілей продовольчої безпеки. Якщо говорити про справедливі правила торгівлі, то варто повернутися до багатосторонніх переговорів по сільському господарству і виключити обмеження торгівлі з боку розвинутих держав.

Тарас Висоцький, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

Основними пріоритетами аграрної політики в Україні на сьогодні є земельна реформа, досягнення високого рівня безпечності харчової продукції, а також розвиток сільських територій.

Однозначно, в пріоритеті — завершення земельної реформи. Від цього залежатимуть усі інші напрямки розвитку українського агросектору.

Немає сенсу дискутувати про врожай чи логістику без розуміння, що буде з основним активом — землею.

Якщо говорити про безпечність харчової продукції, то у даному випадку пріоритетом стає безпечність споживачів. Незалежно від того, йде продукція на внутрішній ринок, чи експортується, вимоги до якості мають бути однакові.

Що стосується розвитку сільських територій, то Україна торгує з Німеччиною не тільки зерновими. В ТОП-5 товарів входить той же мед. Його виробляють сотні тисяч дрібних пасічників по всій Україні. Тому розвиток виробництва меду чи то ягід та торгівлі цими продуктами — це також і розвиток сільських територій, потенційні робочі місця та податки.

Роман Сластьон, генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»

Україна асоціюється з зерновими, олійними культурами. Останні 15-20 років в нашій державі дійсно спостерігається бум нарощення виробництва — зростають площі кукурудзи, пшениці, сої, ріпаку, соняшнику. Хоча останній переробляється здебільшого всередині країни, ми експортуємо величезні обсяги соняшникової олії. Це дозволило значно наростити експорт агропродовольчої групи товарів, яка нині займає 40% від загального експорту продукції з України.

Але з'являються нові позиції — продукти переробки.

В Україні закладена гарна основа для первинного сільськогосподарського виробництва, на базі якої поступово починають розвиватися і виходити на зовнішній ринок переробні компанії.

Проблема в тому, що завоювати ці ринки і вийти на них дуже складно. Потрібно докладати зусиль — це маркетинг, створення брендів для кінцевого споживача в країнах, куди ми хочемо експортувати, формування довіри до продукту, до її якості та безпечності.

«N.B.!» Must see: Зелений тиждень 2018

Разом з тим, представники німецьких компаній та інших організацій наголошують, що в України є усі шанси наростити експорт продукції з доданою вартістю, зокрема, що стосується органічного сегменту. Генеральний директор Waren-Verein der Hamburger Börse e. V. Хелена Мельніков наголосила, що вже сьогодні треба думати про ті споживчі треди, які будуть через 10 років.

«Уже сьогодні споживачі цікавляться, звідки походить той чи інший товар, цікавляться ланцюгом створення продукції від ферми до столу, тому на ці тренди потрібно орієнтуватися. В України ще кілька років тому була не дуже гарна репутація щодо харчової продукції, проте ситуація змінюються, потрібно докладати зусиль для формування врізнаваності українських товарів», — каже вона.

У свою чергу представник компанії Monolith Deutschland Vertriebs GmbH Андреас Уріх акцентував, що торгівля і особливо німецька торгівля, не знає, що таке компроміс, тому якби складно не було, потрібно отримувати відповідні сертифікати якості.

«Це стосується не лише готової продукції, а усього ланцюга постачання. І це те, чого бракує українським виробникам», — резюмує він.

«N.B.!» Зелений Тиждень 2017: аграрна подорож світом у Берліні

Акцентом самої виставки в цьому році є кліматичні зміни, їх вплив на сільске господарство та розвиток екологічної агропромисловості. Свій інформаційний стенд організував навіть рух Fridays for Future. Окрім цього, на вулицях Берліну не вщухала акція фермерів з гаслом «Ми ситі по горло», щоб заради охорони навколишнього середовища вимагати більш суворих законів в сфері сільського господарства.

Україні ж, з огляду на низку викликів, зокрема і кліматичних, необхідно насамперед подолати кризу глобальної довіри. У світі спостерігається брак довіри, каже Тарас Качка, насамперед між США і ЄС, США та Китаєм, між розвинутими країнами та такими, які розвиваються. «Київ розвиватиме діалог зі своїми основними партнерами, і ключовим у цьому  є обмін даними і довіра між партнерами», — резюмував він.

Алла Стрижеус, AgroPortal.ua