Джерело фото: 30_sotok // Instagram
Сіє все, що бачить! Це про фермерку з Київщини Юлію Спасібову, яка на 30 сотках вирощує сад, екзотичні та овочеві культури. Інстафермерка ділиться з підписниками порадами з догляду за городиною і продає вирощене через Instagram.
З чого почати облаштовувати город, з якою культурою найлегше «потоваришувати» та як доглядати за культурами овочевого набору — фермерка розповіла в прямому ефірі Instagram.
Я народилася і виросла в селі, але з дитинства мріяла жити в квартирі. Та коли спробувала — зрозуміла, що в бетонну коробку мій масштаб особистості не вміщається. А в селі відчувається свобода та автентичність нашої нації.
Мені дуже хотілося, щоб наше українське село стало самодостатнім у фінансових питаннях, і щоб люди зрозуміли, що в них більше ресурсів, чим у людей в місті. Як тільки вони побачать ці ресурси, село стане великою рожевою мрією кожного містянина.
Джерело фото: 30_sotok // Instagram
Коли подорослішала, зрозуміла, що я не село не люблю, а просто не люблю сапати. Тому в мене всі грядки для лінивих господинь — замульчовані. Мульчую все, на що вистачає часу та соломи.
В саду мені більше подобається працювати, ніж на городі. Грядки — це більше необхідність. А от у саду я відпочииваю. Всі культури люблю однаково. Коли купуєш замучений паросточок, то відчуваєш себе «швидкою допомогою», яка його реанімує і дає життя.
З городніх культур у сезон щось одне обов’язково не вродить. Це таке правило, певно, щоб не розслаблятися.
Я маю глибоке переконання, що кожна річ у господарстві має працювати на мене. До сьогодні вчуся використовувати всі ресурси, що вже маю, — плівка від будівельних матеріалів піде на облагородження клумб або замість агроволокна, гілки дерев — на захисний каркас тощо. З кожним вигаданим лайфхаком наступний вигадується легше.
А от до мульчування я дійшла через те, що клімат змінюється, аномальна спека знижує врожайність, паралельно з тим знижується рівень води в криницях та річках. Це було вимушене рішення — знайти варіант у наявних умовах.
Урожай без обробки можна отримати, якщо город знаходиться в центрі Києва. Проблема появи шкідників у тому, що в селі всі городи поряд, і концентрація культур велика, а у містах не в такій кількості все висаджується.
Інтенсифікація сільського господарства призводить до того, що не можна не обробляти. Можна впоратися без хімії, використовуючи біологічні засоби захисту, але щоб взагалі не заглядати — таку культуру я ще не знайшла.
Хоча екзотика не хворіє: гранат, хурма, ківі — на жодному з них немає попелиці. Якщо вгадати місце посадки та догляд, можна до них не заглядати. Вони не страждають від патогенів, поширених у наших краях.
Дуже багато людей, які змушені були покинути свої домівки, зверталися до мене за порадами щодо строків посадки культур та з питаннями, з чого ж почати свій город.
Відповідь одна — починати потрібно з того, що подобається. Щоб вам вранці хотілося бігти і дивитися, як підросли ваші культури. Немає овочу, біля якого потрібно більше чи менше бігати, помірний догляд потрібен усім.
З 10-15 липня можна ще висівати редис, суперранні сорти капусти, цибулю на перо, шпинат, горох. Хто пропустив через евакуацію, то на осінь буде ще врожай.
Город — це ще одна причина прокидатися зранку, не вмикати телефон та не читати новин. Я розумію людей, які повертаються до Бучі та Гостомеля і садять квіти та городи, — їм хочеться створити красу, живий куточок на фоні всієї розрухи.
Джерело фото: 30_sotok // Instagram
Село переживає війну легше. Городи, сад, господарство — за цим всім немає часу, щоб боятися та переживати.
Картопля. Важливо правильно підібрати сорт, який буде добре плодоносити саме на вашому городі. Поради в інтернеті — це те, що підійшло в певному випадку, адже земля навіть у кожному селі інша.
Для мене картопля — це культура, яку посадив і забув. І це єдина грядка, де ми використовуємо хімзахист від бур'янів. Далі — двічі обробка біозасобами. Коли обробляємо від жука, беремо препарат зі стимулятором росту перед самим цвітінням, тоді в картоплі продовжується активний пік росту куща, довше стоїть зелена, а значить буде більший коренеплід.
Помідори. Вони мені подобаються тим, що їх не треба поливати. В мене грядка замульчована, але не для того, щоб зберегти вологу, а щоб не заростало все бур'янами. Основне — виростити міцний корінь. Для цього, ще з моменту розсади, потрібно брати якомога більший горщик, тоді корінь добре наростає.
При посадці ми до половини поглиблюємо стебло в землю, щоб ще наріс корінь, і коли томат піднімається, ще нагортаємо землю. Чим більший корінь, тим більший буде кущ, і відповідно — більший урожай. А далі потрібно регулярно обробляти від фітофторозу — ми застосовуємо біопрепарати раз на 10 днів, двічі вносили добрива. Якщо помідори не цвітуть або не зав’язують плодів, можна ще обробити борною кислотою — 2 г на відро води.
Огірки. Обов'язково полив і мульча. Без води вони будуть жовтіти та скручувати листя. Якщо огірок гіркий, значить його не поливали. Рослини потрібно притіняти, це знижує температуру на 3-5°С, які є критичними і надають необхідну прохолоду. Я це починаю робити, коли з’являються квіти. Обробляю їх від фітофторозу, оскільки вони стають вразливими до грибкових хвороб.
Капуста. На капусті сидить гусінь та білокрилка. Їх обробляю біопрепаратами і щільно накриваю. Посів пекінської капусти практикую після 15 липня, тому що після весни вона дуже стрілкується, і не можна вгадати температурний режим. З осені будуть прохолодні ночі, й у жовтні можна зібрати гарний урожай.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Ударні БпЛА російських військ сьогодні, 1 вересня, атакували міжнародний пункт пропуску для поромного сполучення «Орлівка», що на українсько-румунському кордоні.

Будівлі равликової ферми Jiffy Farm у Київській області постраждали від пожежі, яка виникала в результаті падіння російського безпілотника.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО), Всесвітня продовольча програма ООН (ВПП), Mercy Corps та Український Червоний Хрест розпочинають нову програму з надання агровиробникам рішень для тимчасового зберігання зерна.

Ягідні господарства України стикаються з дефіцитом робочої сили, зокрема кваліфікованих спеціалістів. Водночас органічне виробництво потребує значної кількості ручної праці.

18-річна Марина Породько з села Вертіївка на Чернігівщині проводить літні канікули не лише відпочиваючи, а й працюючи в аграрній сфері. Дівчина навчається на другому курсі Сокиринського професійного аграрного ліцею та працює трактористкою на підприємстві в сусідньому селі Бобрик.

Німецьке сільськогосподарське товариство (DLG) розпочало приймання заявок на міжнародний конкурс DLG Agri Influencer Award 2026, який відзначає фермерів, що популяризують сучасне сільське господарство через соціальні мережі.

Дерева, висаджені 2022 року в межах кампанії «Сади Перемоги» у Долинській громаді на Кіровоградщині, загинули.

Розсадник сертифікованої розсади суниці садової FRAGARIA PLANTIS розпочав роботу в Житомирській області.
.png)
Фермерське господарство «РО-САД» на Херсонщині планує вирощувати ті сорти абрикос, які залишилися з бахмутського розсадника на підщепі, й таким чином отримувати молоді саджанці, які зможуть продавати.

За оцінкою Київської школи економіки, доступність харчових продуктів для українців знизилася на 43% проти лютого 2022 року. Майже третина жителів країни потребує допомоги з харчовими продуктами і є незахищеною в контексті продовольчої безпеки.