Ілона Маска чекати ніколи — поля не чекають

Вже з нинішнього сезону у них в руках обов’язкові планшети.

В умовах точності та глибокого аналізу легше працювати також з партнерами із насіннєвих компаній — одразу видно, як поводять себе нові гібриди та інноваційні технології.

Разом із провідним агрономом відділку № 2 філії «Рідний край» ПрАТ «Зернопродукт МХП» Юрієм Парчевським та агрономом з насінництва Віталієм Дідухом роздивляємось 160-гектарне поле в селі Новоставці, де цьогоріч експериментують не тільки з гібридом селекції світового лідера KWS. 

Максимум на кукурудзі

Одразу помічаємо, що тут вдалася та сама «шахматка», яку розробники методу радять як варіант для отримання максимально оптимальної площі живлення для кожної рослини. Посіви підгодували аміачною водою, при посіві вносили суперфосфат. Заплановане також ще підживлення карбамідом і сульфатом.

«Після соняшнику провели щілювання, спрацювали ґрунтовим препаратом, в другому обробітку дали страхові гербіциди», — уточнює Юрій Парчевський. Видно, що він задоволений чистим від шкідників полем. Взайве переконалися також у впливі строків сівби: на тиждень раніше висіяна кукурудза суттєво відрізняється навіть від сусідньої, але пізнішої.

«Наше тваринництво потребує таких високоврожайних пластичних гібридів, як от КВС 381 ^{ФАО 350}, — пояснює агроном з насінництва Віталій Дідух. — У ньому крупне зерно, добра компенсаційна здатність завдяки формуванню великого качана. Має ФАО 350, середньостиглий, це оптимально для нашого клімату і добре вписується у графік збирання, бо якраз вчасно досягає оптимальної вологості. Нам принципово побачити результат на силосній кукурудзі. Будемо прискіпливо вимірювати висоту рослин, урожайність зеленої маси».

Щодо густоти посіву та інших параметрів радяться з представниками компанії-постачальника. Визнають: своїх агрономів достатньо, але фахова порада часом теж вкрай необхідна.

У господарстві вже вирощували гібрид БОГАТИР ^{ФАО 290} від KWS. Переконалися, наскільки добре облиствлені рослини він дає, має високу ремонтантність. Силосна маса такої кукурудзи дуже якісна завдяки високому вмісту крохмалю та сухих речовин.

На 600 га також висівають зерновий гібрид КАНЬЙОНС ^{ФАО 230} від KWS з ФАО 230. Прихильні до нього, бо має дуже швидку вологовіддачу, у цьогорічних умовах з надмірною вологою це надто актуально.

Загалом із 6 тис. га кукурудзи на третині площ сіють продукти KWS. Цього року збільшили їх кількість більш як утричі, переконавшись у тому, що висока якість поєднується з доступною ціною. Беруть також вигідне насіння цукрового буряку цього ж бренду. 

За тваринницькими традиціями

Дорогою заїжджаємо на тваринницьку ферму, для якої, в тому числі, і вирощуються корми в цьому багатопрофільному господарстві.

Лікар ветеринарної медицини Андрій Король нагадує, що для місцевих аграріїв вирощувати високопродуктивну худобу — традиція. Тут здавна спеціалізувалися на племінних тваринах. І зараз стабільно утримують майже 1700 фуражних корів, 620 биків на відгодівлі й молодняк до 1400 голів. Племінних тварин навіть успішно експортують.

«Боляче дивитися, як скорочується поголів’я в особистих господарствах, упродовж 10 років зменшилося втричі, особливо помітне падіння за останній рік, — бідкається ветлікар. — Переконаний, якби налагодити централізоване гарантоване приймання молока у спеціальних пунктах за нормальною ціною, то і за якістю люди підтягнули б свій продукт, мали б стимул тримати власну худобу».

У «Рідному краї» виробництво молока автоматизоване, ферми вчергове реконструюють. Замінюють морально застаріле обладнання сучаснішим. 

«Постійно працюємо з агрономами, обираючи ефективніші гібриди для кормів, уважно все підраховуємо, — розповідає Андрій Король. — Досліджуємо на вміст протеїну, беремо до уваги енергію, швидкість дозрівання, дивимось, чи швидко сохне. Щоби скласти раціон годівлі, нам вигідніше взяти білок, протеїн із силосу,сінажу, аніж з концентрованого корму. Зважаємо і на вартість. Зрештою корми виходять і дешевші, і поживніші, що позначається на надоях».

З планшетом менше бюрократії

Помічаємо, що спілкуємося переважно з молодими спеціалістами. Так, підтверджує Віталій Дідух, в агрономічній службі господарства 80% фахівців — до 30 років. Вчаться, в основному, всередині холдингу МХП, безпосередньо на живій практиці. Є можливість рости кар’єрно. Приміром, сам Віталій прийшов у 2011 році практикантом, став агрономом, а тепер доріс до профільного менеджера, керує насіннєвим напрямком.

Хлопці помітно жвавішають, коли просимо пояснити, як же саме працюють у полі з сучасними гаджетами. Видно, що це дуже природно і реально цікаво для них.

«Це інструменти, з якими стало набагато комфортніше, — уточнює Юрій Парчевський. — Вносимо оперативно всю інформацію. І тут же на місці, так би мовити, «закриваємо» поле, підсумовуємо роботи, задіяність техніки, людей, використання матеріалів. Не потрібно потім корпіти в кабінеті над звітами — бюрократії значно поменшало, за нас тепер все робить автоматика. Легше замовляти продукти, матеріали. Натомість є час більше побути безпосередньо в полі, подумати, поміркувати над проблемами, які бачиш, краще їх роздивитися, проаналізувати, щоб прийняти зважене рішення. Ніщо мене не відволікає від конкретного виробничого процесу. Бачу, як кожен рядок укладається. Одразу можу дати трактористові вказівки. Легше стежити за технікою, яка рухається полем, приміром, скільки і як виливає робочого розчину».

Скільки ж треба часу на освоєння нової автоматизованої системи? Чи довго вчилися, питаємо. Виявляється, достатньо було триденної презентації системи взимку. А решту освоюють безпосередньо практикою з весни на полях.

Так, важко, бувають збої, визнають агрономи, є системні проблеми з автоматикою, покриттям мережею (відстає Ілон Маск:)). Тоді дають сигнал розробникам, які мусять дослухатися і до зворотного зв’язку із полів. Усе доналаштовується в процесі: «Немає такого: все налаштуємо, а після запустимо. Тестується на реальній практиці. Що не вийшло у новій системі — в 1С вручну підправили, пішли далі, ніхто нікого не чекає. Разом переосмислюємо».

Нинішнього року холдинг рішуче відмовляється від традиційного обліку, бухгалтерії, автоматизується. Відміняються акти на списання, мінімізовано проходження шляхових листів.

Юрію Парчевському особливо подобається можливість чітко простежити всі процеси на конкретному полі — від ґрунтообробки і до збирання: «Будь-який агроном може подивитися, що саме вносилося і яким агрегатом механізатор працював. Зрозуміти проблему, якщо з’явилася. Вся історія поля — наочно. «Наприклад, ми у червні після дощів побачили недолік на одній із ділянок. Подивилися ретроспективу і виявили, що волога була закрита на всьому полі, а культивація зроблена тільки на певній частині. Різниця очевидна, і причина теж. Паперові звіти такого не дають. А тут маємо картограму поля, все зрозуміло».

Ірина Садова, AgroPortal.ua