Софія Римар працювала над створенням власного бренду «Літо цілий рік» три роки і лише зараз пожинає плоди своєї роботи. Підприємиця з Олександрії, що на Кіровоградщині, виготовляє сушену продукцію (пастила, фріпси, джерки, чаї, набори для глінтвейну, сухі супи) та навчає цьому ремеслу інших — разом із SMM-спеціалістом розробила курс із виготовлення корисних солодощів.
Працюючи су-шефом київського ресторану, Микита Єфанов отримав від постачальника ящик гострого перцю. Усі овочі використати для приготування страв не встигли, і частина з них зав’яла. Викидати було шкода, тому кухар «пішов гуглити», як робити табаско. Перші 20 пляшок розійшлися «на ура».
В Україні збільшуються площі під садівництвом, і сьогодні вони складають близько 200 тис. га землі сільськогосподарського призначення. З них 19 тис. га — під горіховими насадженнями і 42% — промислові горіхові сади.
Киянин В’ячеслав Пічкур висадив на Хмельниччині 35 соток калини, щоб мати власну сировину для виробництва чаю. Сьогодні ж він із партнерами закуповує калину у тернопільських селах та переробляє ягоди на чай, який експортується до ОАЕ.
Восени 2020 року в селі Нижчі Вовківці на Хмельниччині з’явилася равликова ферма «Епіравлик». Спочатку Альона Шибунько разом із чоловіком орієнтувалися на експорт, та згодом зрозуміли, що для них це невигідно — ціна живого равлика цьогоріч була на рівні 3,5 євро/кг. Набагато рентабельніше збувати молюсків на внутрішньому ринку та розвивати на базі ферми туристичний напрям.
Птахівниче господарство на Волині, де утримується стадо білих гусей у 5 тис. голів, мало запит від потенційних клієнтів, які готові були закупити 100 тис. тушок за раз. Але для цього необхідно організувати потрібну кількість птиці та її забій. Усі інші умови прості: випас та кормова база.
Кластер Ma'Rijanny Hemp Industrial Park має намір закласти на Житомирщині найбільшу в Європі плантацію технічних конопель.
Артишок в Україні — новий напрям вирощування сільськогосподарської нішевої культури, який лише набуває популярності. Щоправда, це культура не для агрохолдингів та великих підприємств. В Україні артишоком займаються малі фермерські господарства, одноосібники, сімейні ферми та домогосподарства.
Компанія «АВ ЛІХТ» імпортує з країн ЄС лише ті сорти спаржі, які дозволені для вирощування в Україні. Наразі розпочали реєстрацію трьох гібридів спаржі канадської селекції Guelph. Дані гібриди добре підходять для українського клімату та ґрунтів.
Першість серед культур із розвитку садів за грантові кошти отримали фундук і волоський горіх. Відповідно до вже погоджених заявок на отримання грантів площа під цими видами горіхів в Україні збільшиться на 369,1 га.
Власники бренду сублімованих чаїв Mounsea почали своє підприємництво у жовтні 2022 року, на 9-му місяці повномасштабної війни. На жаль, поки що скуштувати продукт можна не на всій території України, але виробники продовжують працювати та впевнені, що скоро настане перемога, і все зміниться.
На Закарпатті за ініціативи ФГ «Лавандова Гора» створено всеукраїнську спільноту власників лавандових полів «Лавандові поля України».
У селі Закриничне, що на Хмельниччині, Олександра Остап’юк разом із братом створили козину ферму «КозійДень», абсолютно нічого не знаючи про кіз. Сьогодні фермери зізнаються, що якби тоді розуміли всі ризики та краще вивчили ринок, то, можливо, й не започаткували б власну справу, без якої тепер не уявляють свого життя.
Органічна овочева ферма «ОСЬО», яка знаходиться на Київщині, отримала від держави грант на садівництво.
Птахівник із Закарпаття Василь Скунзя з дитинства мріяв тримати курей, але лише 7 років тому реалізував цю ідею.
Юлія Ніконенко з Дніпропетровщини разом із чоловіком уже 7 років займаються вирощуванням малини. Ягідним досвідом фермерка почала ділитися в своєму Instagram-блозі лише у липні цього року. До того вона довго слідкувала за колегами з агроринку і зрозуміла, що їхня сім’я на декілька кроків попереду.
Три роки тому на городі сім’ї Крупіних із села Зачепилівка, що на Харківщині, з’явився тютюн. Рослина виявилася дуже вибагливою — їй потрібне тепло, волога та постійний догляд. Попри ці складнощі, зачепилівці планують розширюватися та вже формують дегустаційні партії на продаж.
Алла Данилова, яка 15 років пропрацювала у банківській сфері, сьогодні на 12 сотках вирощує батат, продає саджанці, переробляє продукт на корисні снеки.