Тропічний сад: шлях від ідеї до потужного бізнесу

07 липня 2024, 06:18 1005

Історія Анатолія Патія з Київщини, який вже понад 40 років займається вирощуванням тропічних рослин, є яскравим прикладом того, як незвичне хобі може перерости у прибутковий оригінальний бізнес.

Все почалося з плоду апельсина, який маленькому першокласнику Анатолію подарував на Новий рік рідний дядько. Для сільської дитини тоді це була справжня екзотика. За порадою батька-агронома хлопчик посадив зернятко і лише через 23 роки отримав перші власні плоди апельсина. 

«Відтоді я дуже зацікавився цитрусовими, почав шукати літературу. Історичні факти спонукали мене до того, щоб відродити в Україні вирощування цих екзот, але вже на новому, сучасному рівні. Але для цього потрібно було вивести не лише нові сорти, але й подумати над тим, де і як їх культивувати», — розповідає Анатолій Патій. 

Він вивчав праці провідних біологів з Інституту ботаніки і біохімії, досвід відомих агрономів. Аби вдосконалити свої знання, Анатолій став вільним слухачем Київської сільгоспакадемії й зустрів там науковців, які займались технологією in vitro.

«Ми спробували з’єднати клітини помело і турецького лимона, щоб отримати абсолютно новий сорт, який би поєднував у собі характеристики цих двох рослин і був придатний до умов України для кімнатного вирощування. Так, 1994 року народився лимон Київський. Згодом таким самим чином з’явилися нові сорти банана, інжиру, граната, ананаса. Оскільки на той час я не мав теплиць, довелося культивувати саджанці на балконах власної квартири, згодом — у шкільних оранжереях на правах оренди», — згадує селекціонер.

Згодом він купив землю у Чернігівській області. Усвідомлюючи енергоощадну недосконалість шатрових традиційних теплиць, Анатолій, керуючись своїми фаховими інженерними знаннями, сконструював абсолютно новий тип теплиці — теплицю-термос.  

Патент на свій винахід українець отримав у Німеччині

Перша експериментальна тепличка була розміром 12,5 х 2,5 м — вона дозволила перевірити теорію на практиці. Згодом була збудована друга теплиця — 23,5 х 3,5 м. З часом прийшла впевненість у правильності обраного бізнес-напряму.

«2000 року в мене вже з’явилася теплиця-термос 50 х 5 м, яку я зміг запатентувати у Німеччині. Збільшивши колекцію рослин, які можна вирощувати і розмножувати вегетативним шляхом, зрозумів, що можна починати бізнес — продаж субтропічних та тропічних саджанців для кімнат, теплиць, зимових садів. Ми почали їздити Україною і продавати їх на сільськогосподарських фестивалях, ярмарках, — розповідає винахідник. 

З часом Анатолій став місцевою знаменитістю, до нього почали їздити кореспонденти, з’явилися сотні публікацій у різних виданнях та численні телевізійні сюжети. Коли він заснував власний сайт, потреба поїздок до інших міст відпала сама — люди почали приїздити за саджанцями безпосередньо у теплиці. Згодом з’явилася нагода і можливість проводити екскурсії — із підприємцем почали співпрацю різноманітні туристичні компанії. 2003 року він починає масово продавати свої проєкти-франшизу — бізнес на саджанцях. 

На думку Анатолія, майбутнє тепличного господарства — саме за винайденою ним технологією, якою активно зацікавилися вже на Заході та Сході. На жаль, війна і недосконала євроінтеграція України заважають просуванню його ідей за межі країни в тих обсягах, про які мріє. 

Технологія для теплиці або будинку

У мирні часи селекціонер вирощував до 40 тис. саджанців на рік на 750 кв. м своїх теплиць. Хоча потреба в них росла з кожним днем — уже необхідно було до 70 тис. саджанців на рік. Тому й розпочав продаж проєктів, усвідомлюючи фізичну неспроможність наповнити ринок цим товаром. Але з початком пандемії коронавірусу попит суттєво зменшився. На щастя, не зупинився, рослини почали замовляти поштою. Але, на жаль, війна загальмувала всі ці процеси. 

«З початку повномасштабної війни пів року я був у вимушеній еміграції у Німеччині, й за всіма теплицями доглядав племінник. Повернувшись додому, трагічно усвідомлював, що до нас ніхто не поїде під час війни, але сталося диво — люди поїхали, переважно на екскурсії. З нами поновили співпрацю туркомпанії. Звичайно, сьогодні не можна говорити про ті обсяги, які були раніше, але бізнес не пропав — люди так само, як і до війни, хочуть вирощувати у своїх квартирах, будинках зимові сади, тропіки на підвіконнях, де зріють лимони, апельсини, мандарини, банани», — розповідає винахідник.

Термос-теплиця та її окупність

У теплицях, спроєктованих Анатолієм Патієм, встановлений регулятор температури. «Субтропічний клімат передбачає +5-10°С узимку, тож котел може практично не працювати. За сонячної погоди це 2-3 години на добу при -20°С, тобто він виключається повністю, а температура тримається досить довго», — говорить він.

Попри війну люди все одно продовжують будуватися. Попит на продаж проєктів зберігся. З часом проєкт зазнав модернізації, адже з’явилися сучасніші матеріали. Єдина проблема — інфляція. 

«Коли я почав будувати свою першу теплицю, ціна будівництва одного квадратного метру площі обходилась мені у $30. Сьогодні це $100-150/кв.м. Звісно, зараз ціни зросли на все, але між тим така теплиця може окупитися за рік, а далі йде чистий заробіток. Бізнес на горщикових культурах закритого ґрунту має перевагу над будь-якою агропродукцією. Якщо ви не продали сьогодні маленький саджанець, скажімо, за 300 грн, то через місяць він може коштувати до 1000 грн, потрібно лише пересадити його в більший горщик», — ділиться досвідом Анатолій Патій.

Плоди в теплиці — реклама для відвідувачів

Будь-які рослини потребують догляду та обробки. Раніше фермер використовував хімічні препарати для захисту рослин, а коли з’явилися біологічні, то перейшов на них. Бітоксибацилін, Гаупсин, Триходермін — це препарати, які абсолютно безпечні для бджіл, рослин і людей. 

У теплиці на Київщині ростуть близько 30 видів різних субтропічних і тропічних рослин. Серед тих, що можуть рости на вулиці, — зимостійкий інжир і гранат. Єдина проблема для них — пізні весняні приморозки, тож варто помістити ці кущі у просту теплицю без опалення. Там вони можуть жити весь час. 

У свої 72 роки винахідник зізнається, що вже не має в планах розширювати господарство. Наразі він лише продає бізнес та навчає людей заробляти на цьому гроші. 

«Мені телефонують із багатьох країн і хочуть приїхати, але бояться через війну. Наразі відвідують тропічну ферму лише українці — родинами, з дітьми, друзями, колегами. Щогодини ми проводимо цікаві екскурсії, де люди можуть послухати, зробити фото, придбати саджанці. Великі екскурсії (до 50 осіб) приймаються за попереднім записом», — розповідає власник ферми. 

Урожай зі своїх теплиць Анатолій не реалізує, він слугує рекламою їхнього бізнесу. Люди хочуть побачити, як цвітуть, розвиваються, плодоносять екзотичні дерева.

«Лимон Київський цвіте 5 разів на рік — тож і плоди є постійно: зелені й жовті, великі й малі. Є такі, що сягають 1,5 кг!» — радіє господар.

Серед екзотичних рослин у селекціонера є банани висотою лише 70 см — це Київський суперкарлик, є заввишки 1,5 м — Київський карлик і 2,5 м — Київська тропікана. Саджанці можна придбати на фермі та вирощувати екзотику на власному підвіконні. 


Тетяна Ярмоленко, AgroPortal.ua