Українсько-польський стартап AmoHive має намір створити постійно діючу пасіку з IT-смарт-вуликами, де проводитимуться навчання для дітей та школярів.
Про це повідомив один із засновників стартапу AmoHive Ігор Курдін у коментарі SEEDS.
Він зазначив, що смарт-вулики встановлюють бджолярі в усьому світі, але саме постійно діюча пасіка з’явиться вперше в Україні.
Ігор Курдін уточнив, що стартап AmoHive розробив рішення допомоги вченим, які досліджують хвороби бджіл та наслідки їхнього невдалого зимування, а також створюють нові корми та ліки для комах. У команді інженерів, бджолярів та IT-спеціалістів AmoHive створили розумне рішення, обладнане сенсорами, які передають інформацію про стан вулика всередині та ззовні. Тепер дослідження можуть проводитись швидше, точніше та детальніше. Тестування нового продукту реалізується одночасно у кількох країнах світу за різних кліматичних умов. Адже дані у такому випадку є вірогідні, порівнювальні та релятивні.
«У планах команди AmoHive — продовжувати збільшувати рівень автоматизації. Наприклад, сконструювати рухомі елементи конструкції вулика так, щоб вони могли змінювати параметри та мікроклімат у вулику відповідно до команд із серверу, що генеруються штучним інтелектом», — додав співзасновник стартапу.
Автоматизовані IТ-вулики українсько-польських розробників AmoHive на конкурсі European Bee Award отримали перемогу в номінації «Інноваційні та технологічні рішення».
«Ми плануємо спільні дії, щоб розширити новий тренд смарт-бджільництва в Україні, особливо це має зацікавити молодь», — розповідає Ігор Курдін.
У перспективі AmoHive хоче провести кілька конкурсів для студентів та фахівців у номінаціях «Краще інноваційне рішення у смарт-бджільництві», «Кращий проєкт наукових досліджень на смарт-пасіці» та «Кращий навчальний курс смарт-бджільництва». Частину виграних коштів розробники планують використати на преміювання переможців, а також на підтримку бджолярів, що постраждали від війни. Час та проведення конкурсів буде оголошено додатково.

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Дніпропетровський бренд «Медуниця» цього сезону отримав близько 100 кг коріандрового меду. Цей напрям господарство почало розвивати лише торік, однак незвичний продукт уже має попит серед споживачів.

П’ять років тому енергетики Ірина та Олександр Карабути навіть не думали, що бджільництво стане їхньою справою. Почавши з 10 вуликів на дачній ділянці, сьогодні вони мають пасіку поблизу Кривого Рогу на понад сотню бджолосімей і переробляють увесь викачаний мед.

Ще десять років тому фермер ухвалював рішення на основі досвіду. Він «відчував» поле, орієнтувався на прикмети, повторював те, що робив минулого сезону. Сьогодні я бачу іншу картину: аграрії дедалі більше орієнтуються не на досвід, а на дані — супутникові знімки, показники ґрунтових сенсорів, прогнози штучного інтелекту.

Пасічники відмічають непоганий урожай меду цього року.

Український агробізнес довгий час розвивався завдяки кільком сильним перевагам: доступній землі, трудовому ресурсу та вигідному розташуванню на перетині міжнародних ринків збуту. Саме ці фактори багато років забезпечували динамічне зростання галузі.

Кількість бджолосімей у Європейському Союзі у 2023 році становила 9,4 млн, що на 1,3 млн, або 16% більше порівняно з показником 2020 року.

Пасічники проводять перше відкачування меду, яке дає можливість робити прогнози про обсяги збору.

Господарство «Інтер» цього року на своїх землях на Чернігівщині посіяло 200 га фацелії, для запилення якої через соцмережі запросили пасічників.

Для збереження популяції бджіл необхідна координація зусиль на всіх рівнях.

Єдину державну платформу сільськогосподарських знань та інновацій AKIS (Agricultural Knowledge and Innovation System) запущено в Україні.