Про це йдеться у повідомленні на сторінці проєкту у Facebook.
«Ми успішно завершили 2 раунди інвестицій, в результаті яких приєдналось 87 інвесторів та вдалось залучити 2,7 млн грн. Завдяки залученим коштам вже вдалось відкрити 65 ферм у Волинській, Рівненській, Тернопільській, Житомирській та Хмельницькій, Львівській областях», — йдеться у повідомленні.
Як зазначається, цей раунд триватиме до 31 березня включно, а мінімальна інвестиція становить 15 тис. грн. Кожен інвестор стає співвласником соціально відповідального бізнесу.
«Молочним бізнесом почали займатися селяни, які часто їздили на заробітки у інші країни чи регіони. Завдяки відкриттю ферм вони мають змогу працювати вдома та забезпечувати робочими місцями своїх односельців», — зазначають у проєкті.
Згідно з бізнес-планом, розробленим компанією Baker Tilly, інвестиції будуть розрахунково приносити інвесторам 12% річних з 2025 року, а вартість частки до 2030 року може зрости в 10 разів. Відповідно, якщо інвестор вкладає 100 тис. грн сьогодні, то за 5 років з 2025 до 2030 отримає 60 тис. грн доходу та зможе продати частку за 1 млн грн в 2030 році з максимальною капіталізацією.
«Третій раунд стане заключним для першої фази залучення інвестицій. Далі відбудеться переоцінка вартості бізнесу», — додають організатори.
Загалом до 2026 року проєкт планує відкрити 5000 ферм, що у свою чергу надасть 20 тис. робочих місць та займе 10% українського ринку виробництва молока.
«Сімейні молочні ферми» вже підтримали уряд Швеції, Канади та Фонд розвитку ООН.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

На сімейній фермі Jack's Solar Garden у штаті Колорадо (США) сонячні панелі стали не лише джерелом електроенергії, а й допомогли підвищити ефективність сільськогосподарського виробництва. На площі близько 10 га встановлено 3276 сонячних панелей, під якими вирощують овочі, ягоди, лікарські рослини та утримують свійську птицю.

На Полтавщині, у селі Бутенки, розвивається незвичайне фермерське господарство — із соціальною місією та глибокою особистою історією.

Українська родинна виноробня «Вілла Тінта» у селі Оксамитне Болградського району розширює виробництво завдяки грантовій підтримці.

У Черкаській області працює програма підтримки кооперативів і сімейних фермерських господарств. У межах цієї програми було виділено 2 млн грн на відшкодування вартості обладнання, устаткування й техніки для кооперативів і сімейних фермерських господарств.

У селі Йосипівка на Кіровоградщині вже кілька років розвивається унікальний фермерський проєкт — екоферма «Климівка», заснована подружжям Даші Малахової та Сергія Суліма.

Порівняно з роком, який передував повномасштабному вторгненню, кількість сільськогосподарських підприємств у Львівській області на початок 2024 року зросла більше ніж на 10%.

До війни підприємство на Чернігівщині займалося виготовленням комбікормів, вирощуванням свиней і вже почало запуск переробки. Лютий 2022 року кардинально змінив плани: населений пункт, де знаходиться господарство, деякий час був у оточенні. Через проблеми з логістикою та кормами довелося навіть вирізати деяку частину свиноматок. На щастя, підприємство не постраждало, продовжує працювати та планує реалізувати плани довоєнного часу.

Благодійний фонд «Карітас-Хмельницький УГКЦ» оголошує про старт проєкту AGRIS та початок відбору учасників на отримання грантів для ведення підприємницької діяльності у сфері сільського господарства.

Нова генерація людей інша, неподібна до своїх попередників, інколи ще незрозуміла, але це ті, хто творить майбутнє вже сьогодні. AgroPortal.ua за підтримки партнерів опублікував список «АГРОГЕНЕРАЦІЯ 2023», до якого увійшли агропідприємці (ті, хто започаткував власну справу або продовжує сімейний бізнес) та наймані працівники в агрокомпаніях, які досягли керівних посад середнього або вищого рівня, віком до 35 років.

Найбільших втрат в окупованих росіянами селах Чернігівщини зазнали господарства, які займалися тваринництвом. Якщо в рослинництві після розмінування полів аграрії могли приступати до робіт, то оновлення поголів’я на фермах та повернення до довоєнних показників займає 3-4 роки. І це за наявності фінансування, якого зараз виробники не мають.