АГРОГЕНЕРАЦІЯ 2023. Про що говорять обличчя майбутнього агро

Основні виклики для будь-якого підприємця — це працювати у воєнних умовах і не здатись у перші дні війни. Бо ж зараз увійти в цю колію, синхронізуватися з нею, бути гнучкими, підлаштовуватися та розвиватися — вже досягнення.

Потрібно зробити простішими вимоги для малих виробників, адже вони не можуть одразу виконувати всі норми та стандарти. Краще надати виробникам шанс поступово протягом року впроваджувати всі необхідні вимоги. Кожен регіон може використати свої можливості для переробки — у нас, наприклад, це переробка молока та ягід. 

Якщо говорити про малого виробника, я думаю, що малий бізнес зараз прогресує, оскільки є багато програм підтримки від ЄС, інших країн та й від держави саме для малого та середнього виробника. Якщо підприємець прийняв рішення продовжувати працювати, то в будь-якому випадку це рух уперед, чекати чи сподіватись на щось нема чого. 

Залишатися бізнесу дієздатним в умовах сьогодення вже є викликом. У ці важкі часи потрібно зважати на ціни на виробничі потужності, прогнозувати їх зміни, прораховувати собівартість, продумуючи майбутні тренди, шукати джерела фінансування. Наразі надважливий аналіз та адаптація до змін. Бо ж успіх — це досвід і знання, які ти отримуєш і надалі реалізовуєш.

Зараз важливо втримати те, що маєш. Якщо є можливості, потрібно зосередитись на енергоресурсах. Ми сьогодні зайшли в більш очікуваний період, але продовжуємо діяльність. Я не думаю, що підприємці зараз опускають руки, вони працюють попри всі негаразди. 

Одними з основних проблем галузі є дефіцит і відтік кадрів, глобальні та економічні проблеми світового рівня. Й для того, щоб аграрний бізнес був успішним, завтра нам необхідно змінити ставлення до нього, переглянути цінності та змінити мислення. Також необхідно відповідально ставитися до питання переробки, оскільки надалі це буде основою економіки.

Зокрема, завдання відділу, де я працюю, — кожен гектар наших полів зробити ефективним, незважаючи на те, що під час моделювання майбутніх років усе виглядає не дуже добре. Але ми змінюємо ідеологію — маємо розуміти цінність кожного гектара. 

Абсолютно всі виклики зараз пов’язані з війною. Це логістично-експортні проблеми, нестача потужностей для зберігання зерна, необхідність покращення технологій виробництва таким чином, щоб витрачати менше ресурсів. Необхідно звертати увагу на переробку, залучати молоді кадри та інвестувати в українську освіту. 

Кожна країна, яка розвивається, рано чи пізно приходить до переробки, й продукція з доданою вартістю набагато більше користі принесе нашій економіці, що є критичним для України. Ще до повномасштабного вторгнення переробка була нашою потребою, наразі — це завдання на вчора, оскільки логістика продукції з доданою вартістю набагато простіша. 

Наступного року, я вважаю, буде гірше, але ми прорвемось, адже песимізм — це руйнуюча поведінка. Технологічні компанії можуть розумно використовувати ресурси: розуміючи зони продуктивності своїх полів, зменшити кількість добрив, де вони дають найменший відгук щодо врожайності.