Через війну, розв’язану росією проти України, значних втрат зазнає, зокрема, вітчизняне бджільництво. Це пов’язано з цілою низкою факторів: руйнування пасік внаслідок обстрілів та свідомого знищення окупантами; неможливість догляду за вцілілими пасіками через окупацію територій чи бойові дії; скорочення посівних площ під соняшник та заміна їх на злакові, які не є медоносами.
«У цей воєнний час важлива максимально ефективна комунікація та взаєморозуміння між агровиробниками та пасічниками, щоб і захистити бджіл і забезпечити виробництво усіх видів сільгосппродукції», — повідомляють у Мінагрополітики.
З огляду на й так складну ситуацію в цій галузі, міністерство розробило рекомендації для аграріїв та пасічників щодо попередження отруєння бджіл, зокрема щодо транспортування, зберігання та застосування засобів захисту рослин.
Аграрії мають повідомляти органи місцевого самоврядування про заплановане застосування засобів захисту рослин за три доби. Це заборонено робити без наявності допуску (посвідчення) на право використовувати пестициди й агрохімікати.
Інформувати органи самоврядування про перевезення (кочівлю) пасіки. Якщо такі перевезення припадають на комендантську годину, обов’язково узгоджувати дії з військовою адміністрацією та поліцією.
Детальніше про рекомендації за посиланням.

У Гімалаях картоплю ховають під землю на зиму — традиція зникає разом із місцевими сортами

На Тернопільщині 63 сім’ї вирощують пізню капусту на продаж

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Сімейна пасіка «Династія Рясних» має близько 200-220 бджолосімей, земельну ділянку 0,7 га та шість найманих працівників. Виробничі потужності складають понад 100 м² — цех із виробництва поліуретанових (ППУ) вуликів і цех із відкачування та фасування меду.

З 2022 року Україна втратила близько 30% пасік, проте залишається одним із лідерів світового експорту меду. До того ж бджільництво стає для багатьох ветеранів джерелом внутрішнього спокою, новою професією та основою для власної справи, що допомагає успішно повернутися до цивільного життя.

На півночі австралійського штату Квінсленд із пасік трьох бджолярів викрали щонайменше 44 бджолині сім’ї — понад 800 тис. бджіл. Пасічники також ризикують втратити контракти на запилення, вартість яких може сягати тисяч доларів.

Цьогорічні погодні умови не надто сприяли бджільництву, але пасічники не нарікають, урожаєм задоволені. Порівняно з минулим роком липовий медозбір вийшов кращий, але водночас собівартість продукції суттєво не змінилася.

У серпні вже немає заходу суден у порти Великої Одеси. З 1 по 12 серпня Україна експортувала 590 тис. т зерна, це 30% від потреби. Наразі близько 45% агроекспорту вивозиться залізницею, близько 45% — через Дунайський регіон, 10% — автомобільним транспортом.

У селі Богданівка Суботцівської громади на Кіровоградщині зафіксували масову загибель бджіл. За словами пасічників, після обробки горохового поля інсектицидом постраждали близько 800 бджолосімей, а також загинула корова.

Слідкувати за оновленнями законодавства — необхідність для власника агробізнесу. Знання ставок податків, правил працевлаштування, особливостей перевірок, оформлення земельних ділянок та інших норм дозволяє скласти ефективну стратегію розвитку на 2026 рік. І, навпаки, ігнорування вимог закону та хаотичні дії підприємця шкодять бізнесу.

Зрошення — одне з ключових питань, яким об’єднане Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства буде займатися дуже активно. Вже скоро буде призначений новий заступник міністра, який опікуватиметься водними ресурсами, і це складатиме 80% його обов'язків.

У ДАР запрацювала «Система попередження щодо отруєння бджіл та організації керованого бджолозапилення». Тепер фермери і пасічники налагодять ефективну співпрацю між собою.

В Україні фіксуються факти масового отруєння бджіл пестицидами. При цьому немає жодної дієвої реакції, жодної справи про притягнення до відповідальності винних, жодного натяку на програму збереження бджіл.