Про це повідомив в.о. виконавчого директора УЗА Сергій Іващенко, йдеться у повідомленні асоціації.
В УЗА вважають, що вартість перевезення повинна бути економічно обґрунтованою, однак передбачуваною, зрозумілою та прозорою. Враховуючи, що автоматична індексація не передбачає прогнозованість, УЗА звертає увагу, що така ініціатива не дасть можливість прорахувати вартість перевезення навіть на 3 місяці вперед.
«Компанії, що забезпечують експорт зернових культур, працюють за маркетинговим роком з липня по червень та відповідно укладають ф«ючерсні/форвардні довготривалі контракти із партнерами. Контракти з фіксованою вартістю укладаються задовго до фактичного продажу. Таким чином, зерно може бути проданим на міжнародній арені, що ще не зібране чи навіть не засіяне. Саме тому експортерам важливо розуміти, якою буде ціна доставки проданого зерна покупцям в інших країнах через два-три квартали чи навіть рік», — зауважив Сергій Іващенко.
Він також додав, що автоматична індексація передбачає перегляд вартості перевезення відповідно до індексу цін виробників промислової продукції, що вираховується по закінченню певного періоду. Таким чином, ринок не може передбачити чи спрогнозувати такий індекс і як наслідок вартість перевезення. Відсутність передбачуваності та прогнозованості вартості негативно вплине на бізнес, економіку країни в цілому, а в першу чергу, на сферу виробництва зернових культур.
«Запропонований проект постанови Мінінфраструктури щодо автоматичної індексації передбачає не прогнозованість тарифів, невизначеність, адже ми не знаємо, що чекає нас в майбутньому. Наприклад, відповідна ініціатива не дає розуміння бізнесу, скільки буде коштувати транспортування зерна з точки А в точку Б в листопаді 2019 року чи квітні 2020 року. Ми не знаємо, яким буде індекс промислових цін, що розраховує Держстат, і тому нам складно уявити, які витрати чекають компанії в зв«язку з прив«язкою тарифів на вантажоперевезення до ІПЦ», — прокоментував Сергій Іващенко.
Для довідки: Міністерство інфраструктури України 5 липня 2019 оприлюднило на сайті та винесло на громадське обговорення проект регуляторного акту про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України 16 грудня 2009 року № 1392 «Про забезпечення прозорості державної тарифної політики щодо перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України».
Ідентичний проект постанови вже було винесено на обговорення з громадськістю ще 1 лютого 2019 року, однак тоді він був відкликаний.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Після посилення російських атак на порти Великої Одеси «Укрзалізниця» працює над розширенням альтернативних маршрутів для експорту українського зерна.

АТ «Укрзалізниця» з 1 серпня піднімає тарифи на вантажні перевезенна на 30%.

Українська зернова асоціація (УЗА) прогнозує врожай зернових та олійних культур у 2026 році на рівні 84,6 млн т (у червні очікувалось 83,6 млн т).

Українським експортерам агропродукції важливо почати комунікувати на рівні бізнесу з партнерами у Румунії та Болгарії для переорієнтації логістики через заблоковані порти.

Оновлені правила щодо робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів набули чинності 26 липня 2026 року.

АТ «Укрзалізниця» готує «план Б» для перевезень вантажів через призупинення заходу суден до портів Великої Одеси.

Залізничним транспортом в Україні у червні було перевезено 2,82 млн т зернових вантажів, що на 9,7% менше, ніж у травні, але на 41,1% більше порівняно з червнем минулого року.

Україна у 2025/26 МР (закінчився 30 червня) експортувала 41,1 млн т зернових та олійних, що нижче попереднього сезону (46,7 млн т) і значно менше від сезону 2023/2024 (57,5 млн т зернових та олійних).

Експорт аграрної продукції за 2022/23 МР приніс в економіку України понад $20 млрд.

Україна не розглядає ринки Польщі чи Румунії для себе в якості ринків збуту зерна, тому протести фермерів цих країн сталися через певне непорозуміння.