Земельну реформу в Україні потрібно посилювати і прискорювати, а не відкладати через війну.
Таку думку під час публічної дискусії «Ринок земель в Україні: стан, ефективність, прозорість» висловив міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський.
За словами урядовця, від самого початку було обрано робочий та ефективний варіант відкриття і функціонування ринку землі, хоча свого часу це й викликало бурхливі дискусії.
«Реформа дуже прозора: все, що відбувається з ринком землі, видно щодня в усіх реєстрах, до роботи яких ні в кого немає жодних запитань. Із самого початку унеможливлено будь-які корупційні ризики. Адже законодавці не повелися на демагогію й популізм та не підтримали положень про першочергове право володіння для місцевої громади чи для держави, про необхідність величезної кількості погоджень тощо. Цього нічого немає. І, як показав досвід, ринок розумніший за чиновників та політиків, тож сам усе регулює», — наголосив Сольський.
Він нагадав, що для більшості українців — навіть тих, хто стежить за ситуацією в цій галузі, — майже непомітним було те, що за час втілення земельної реформи до неї кілька разів вносили законодавчі зміни, пов’язані, передовсім, зі спрощенням процедур.
«Відкладати, переносити «на потім» подальші кроки у межах земельної реформи не варто, навпаки — реформа має посилюватися», — переконаний міністр агрополітики.
Сольський підкреслив, що Україна у цьому питанні має швидше рухатися до поставленої мети.
«У світі бізнесу сентиментами не думають. Ми повинні розуміти, що інвестиції сюди підуть не через те, що ми сміливі і когось перемогли. Бізнес не думає такими категоріями. У нас має бути прозоре законодавство і цікаве середовище для бізнеса. До того потрібно йти ще швидше у період війни... За інвестиції варто боротись зараз і не зупинятись ні на один день», — зазначив він.

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

Війна суттєво вплинула на вартість сільськогосподарських земель на Харківщині. Наразі орієнтир для ділянок, які можна обробляти, становить до $500 за гектар прав оренди та до $1000 за гектар у власності.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

Верховна Рада України ухвалила закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (№13204-1), який, зокрема, передбачає розширення використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у земельних відносинах та на ринку зерна.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Вже найближчим часом до проєкту «Земельний банк» буде додано ще 30 тис. га державних земель у межах другого пулу. Усі вони передаватимуться в суборенду виключно через прозорі онлайн-аукціони, що забезпечить відкриту конкуренцію, справедливу ринкову ціну та надходження до державного бюджету.

Голова Фонду держмайна Дмитро Наталуха представив команді «Земельного банку» нового керівника — ним став Андрій Видиборець.

Суд обрав обрав колишньому міністру агропромислового розвитку Миколі Сольському запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у 63,7 млн грн.

Схему фіктивного продажу зерна на понад 63 млн грн викрили у Київській області, до неї причетний колишній міністр агропромислового розвитку.

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціальна антикорупційна прокуратура (САП) скерували до суду справу злочинної групи на чолі з колишнім народним депутатом України — головою аграрного комітету ВРУ (на момент викриття злочину був міністром).