ТОВ «Державний земельний банк» оголосив старт аукціонів для суборенди пасовищ та сіножатей у дев'яти областях України.
Державні земельні ділянки вже доступні учасникам у системі «Prozorro.Продажі», повідомляє пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Загалом у межах першого пулу «Земельного банку» буде виставлено 7475 га пасовищ та 2706 га сіножатей, що створює нові можливості для фермерських господарств і агропідприємств, зацікавлених у розвитку тваринництва.
«Старт аукціонів з суборенди пасовищ і сіножатей — це перший крок до сильного фермерства, до самозабезпечення й розвитку тваринницького потенціалу України. Це не просто земля — це інструмент виробництва, джерело кормів і спосіб знизити залежність від ринку. Через суборенду на 14 років аграрії впевнено зможуть інвестувати в поголів’я, техніку та модернізацію господарств», — підкреслив заступник голови Фонду державного майна України Ігор Тимошенко.
Найбільші площі пасовищ будуть представлені в Миколаївській області (1 848 га) та Харківській області (1 619 га). Водночас найбільше сіножатей буде запропоновано у Полтавській (531,15 га) та Сумській (467,96 га) областях.
«Ми пропонуємо аграріям різноманітні площі: від малих ділянок — 0,14 га до більших наділів — 65 га для пасовищ і до 257,80 га для сіножатей. Знайти ділянку, що відповідає потребам господарства, стало досить просто й доступно. Адже ми розширили інтерактивну мапу «Земельного банку», додавши туди розділи «пасовища» та «сіножаті». Це дозволяє аграріям у кілька кліків побачити актуальні пропозиції, перейти до обраного лота та підготуватись до участі в аукціоні», — розповів генеральний директор ТОВ «Державний земельний банк» Ярослав Ярославський.
Ділянки для суборенди вже стали доступні у таких областях: Закарпатська, Харківська, Хмельницька, Сумська, Полтавська, Миколаївська, Київська, Житомирська та Дніпропетровська.
Всі ділянки передаються в суборенду на 14 років, що дозволяє аграріям планувати довгострокову діяльність, залучати інвестиції та стабільно розвивати тваринницький напрям.
Взяти участь в аукціонах можуть як фізичні, так і юридичні особи, зацікавлені у довгостроковій суборенді земель. Для цього потрібно обрати лот на інтерактивній мапі «Земельного банку», зареєструватися на одному з підключених до системи електронних майданчиків та подати заявку на участь в аукціоні в системі «Prozorro.Продажі». Також учасникам через особистий е-кабінет необхідно завантажити перелік обов'язкових документів, згодом сплатити реєстраційний та гарантійний внески.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Для агробізнесу у прифронтових регіонах використання приватних земель для будівництва та утримання фортифікаційних споруд уже є практичною проблемою. Підприємство може мати належно оформлену власність або оренду, провести посівну, понести витрати на обробіток землі, але фактично втратити можливість користуватися всією ділянкою або її частиною.

Однією з основних проблем є розвиток громад, у яких працюють фермерські господарства. Оренда землі, а не її купівля, може допомогти громаді отримувати більше коштів, які можна спрямувати на розвиток того чи іншого села, а відтак і покращити життя їх мешканців.

Земельну ділянку і комплекс будівель збанкрутілого ТОВ «Сарненський сирзавод» продали за 3,34 млн грн.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Вартість угод за результатами земельних аукціонів у системі «Prozorro.Продажі» з початку торгів (2021 р.) сягнула 10 млрд грн.

Нове дослідження ставить під сумнів поширену думку про екологічну користь випасної яловичини. Вчені дійшли висновку, що навіть за найоптимістичніших сценаріїв вона не має меншого вуглецевого сліду, ніж яловичина з промислових ферм.

Із січня 2025 року в Німеччині набули чинності зміни в екорегулюваннях (ÖR) у межах Спільної аграрної політики (CAP). Основні нововведення включають скасування обов’язкового виведення земель з обробітку, підвищення виплат за добровільне залишення полів під паром та збільшення максимально допустимої частки необроблюваних земель із 6% до 8%.

Результати найдовшого екологічного експерименту в світі щодо впливу хімічних і органічних добрив, який оснований на майже 150-річному аналізі, свідчать, що використання великих обсягів найпоширеніших мінеральних добрив на луках веде до суттєвого скорочення кількості запилювачів і квітучих рослин.

Тваринницькі господарства агрогрупи «Агрейн» завершують заготівлю сінажу з люцерни.