Президент України Володимир Зеленський підписав Закон України «Про державне регулювання сфери захисту рослин» (№4147-IX від 17.12.2024 року).
Як говориться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства, цей закон є важливим кроком на шляху до євроінтеграції та спрямований на вдосконалення правового регулювання у сфері захисту рослин відповідно до стандартів ЄС, що включає простежуваність, контроль і цифровізацію процедур.
«Закон сприятиме підвищенню ефективності державного регулювання, дозволить синхронізувати національне законодавство з актами права ЄС у сфері захисту рослин, що значно підсилить позицію України під час переговорного процесу щодо розділу 12 «Продовольча безпека, ветеринарна та фітосанітарна політика», — пояснили у міністерстві.
Основні положення закону:
- навчання щодо безпечного поводження із засобами захисту рослин;
- запровадження системи завчасного сповіщення про застосування засобів захисту рослин;
- обов’язковий технічний огляд обладнання для їх застосування;
- облік та звітність щодо використання засобів захисту рослин.
- видача паспортів рослини;
- маркування дерев’яного пакувального матеріалу;
- навчання з безпечного поводження із засобами захисту рослин;
- технічний огляд обладнання для застосування засобів захисту рослин;
- проведення лабораторних досліджень.
Закон набирає чинності через три роки з дня опублікування, за винятком окремих положень, які почнуть діяти відразу після його офіційного опублікування.

Понад 300 сортів винограду вирощує родина медиків на Вінниччині

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Контроль сегетальної рослинності в осінній період — важливий елемент технології вирощування ріпаку озимого. Адже, окрім конкуренції за життєво важливі ресурси, не знищені своєчасно бур’яни можуть спричиняти надмірне витягування точки росту рослин, що суттєво знижує зимостійкість.

Осінній період для озимої пшениці — час формування потенціалу майбутнього врожаю. Конкуренція з бур’янами або пошкодження шкідниками на старті вегетації можуть послабити рослини ще до входження в зиму. Особливої уваги потребують падалиця соняшнику, озимого ріпаку та інші бур’яни, які конкурують із культурою за вологу, поживні речовини та світло.

Кабінет Міністрів України 30 вересня ухвалив постанову, якою затверджено критерії оцінювання ступеня ризику від провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами.

Однією з основних проблем є розвиток громад, у яких працюють фермерські господарства. Оренда землі, а не її купівля, може допомогти громаді отримувати більше коштів, які можна спрямувати на розвиток того чи іншого села, а відтак і покращити життя їх мешканців.

У наближених до зони бойових дій регіонах фермери не мають доступу до земель, крім того, відсутні механізми впровадження певних норм законів.

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики рекомендував парламенту ухвалити за основу проєкт закону «Про виноград, вино та продукти виноградарства» щодо вдосконалення вимог до обігу вин, що мають статус українських товарів (продукції) (№15364).

Науковці спільно з агровиробниками розробили модель покращення та зміцнення ланцюгів доданої вартості в межах проєкту FarmForce, який об’єднує малих фермерів, бізнес і політиків в Україні та Швеції. Визначено п’ять основних напрямів, без яких фермерське господарство не може ефективно функціонувати та розвивати переробку: ресурси, сировина, зберігання, переробка/виробництво продукції, кінцевий продукт.

Проєкт нового Цивільного кодексу України несе критичні ризики для десятків тисяч фермерських господарств та для дієздатності територіальних громад.