Про це повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький на своїй сторінці у Facebook.
«Проектом закону визначаються особливості створення та діяльності фонду, тип власності та корпоративного управління. Фонд часткового гарантування кредитів є спеціалізованою небанківською фінансовою установою. Частка держави у статутному капіталі становитиме не менше 51%. Учасниками Фонду можуть бути держава та міжнародні фінансові організації, участь приватного капіталу в ньому — заборонена», — розказав він.
Корпоративне управління фондом має здійснюватися професійною наглядовою радою, 3 із 5 членів якого мають бути представниками держави. Таким чином контрольний пакет залишається за державою.
«Максимальне гарантування кредитів фонду складає 50%, кредитний леверидж 1:4. Таким чином, кожна виділена державою гривня перетвориться на 8 грн для аграріїв. Очікувана цінова політика — 2% на рік, максимальна тривалість гарантування — 10 років», — додав Висоцький.
У законопроєкті прописані критерії профілю позичальників, які зможуть скористатися послугами Фонду:
- дрібні фермери, що обробляють до 500 га;
- відповідають вимогам, що висуваються до мікропідприємств, малих та середніх Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;
- граничний показник розраховується сумарно щодо всієї групи пов«язаних із суб»єктом підприємництва контрагентів.
«Забезпечення виконання кредитних зобов«язань гарантіями фонду дозволить кредиторам збалансувати свою оцінку кредитного ризику і відкриє доступ дрібним та середнім сільгоспвиробникам до банківського кредитування.
За розрахунками Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України це не тільки дасть можливість дрібним та середнім сільгоспвиробникам отримати доступ до кредитів в необхідних обсягах для купівлі земель сільгосппризначення, але й залучити додаткові кошти для інвестицій», — підсумував чиновник.

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

Національний банк України (НБУ) дозволив банкам не визнавати дефолт боржників у разі короткострокової (до одного року) реструктуризації заборгованості через фінансові труднощі, спричинені війною, а також пом’якшив вимоги до врахування аграрної продукції як застави.

Аграрії зможуть спрямовувати більше коштів за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» на посівну, збиральну кампанію та інші поточні виробничі потреби.

Міністерство аграрної політики та продовольства України звернулося до Європейської комісії з проханням розглянути можливість виділення 220 млн євро безповоротної підтримки для компенсації відсотків за кредитами українських малих і середніх агровиробників. Такий внесок дозволить забезпечити кредитний портфель обсягом до 4 млрд євро для фінансування оборотного капіталу аграріїв із кінцевою ставкою для позичальників не більше 10% річних.

Українські аграрії цьогоріч зіткнулися з гострим дефіцитом обігових коштів через проблеми з морським експортом, низькі закупівельні ціни та накопичення перехідних залишків.

Представники уряду та виробники під час засідання міжвідомчої робочої наради Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку вибудували алгоритм захисту внутрішнього ринку молочної продукції від контрабанди.

Верховна Рада України сьогодні, 16 липня, призначила Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра України.

Верховна Рада України сьогодні, 14 липня, підтримала відставку прем’єр-міністра України Юлії Свириденко.

Верховна Рада України не змогла ухвалити у другому читанні та в цілому проєкт Закону України «Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства» (№12384).

Верховна Рада України 30 червня прийняла закон про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції (№13204-1).