Україна спільно з Європейським банком реконструкції та розвитку реалізує проєкти з розвитку дунайських портів.
Виконання етапів проєкту обговорив віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков із делегацією Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) на чолі з президенткою банку Оділь Рено-Бассо.
«Бачимо перспективу співпраці щодо розвитку Дунайського портового кластеру. Розпочали роботу ще минулого року. Міжнародна інжинірингова консалтингова компанія Royal HaskoningDHV у межах спільного пілотного проєкту Міністерства та ЄБРР розробила перелік заходів щодо збільшення пропускної здатності дунайських портів, які стосуються інвестиційних, операційних та регуляторних змін як в Україні, так і в Молдові та Румунії», — цитує слова віцепрем’єр-міністра пресслужба Міністерства відновлення.
Олександр Кубраков підкреслив, що Дунайський кластер став критично важливим елементом продовольчої безпеки світу в умовах обмеженої роботи чорноморських морських портів. Зокрема, через експлуатаційне днопоглиблення в портах Дунайського регіону при відновленні їхніх паспортних характеристик.
«Таким чином ми відроджуємо канал гирло Бистре як альтернативний шлях для українського агроекспорту. Уже зараз обговорюємо з партнерами проєкти відновлення базової інфраструктури: електромережі, водопостачання та водовідведення, транспортної інфраструктури, житла на звільнених територіях», — додав він.
Наразі Міністерство відновлення та підвідомчі організації реалізують низку спільних з ЄБРР проєктів, зокрема:
Окрім цього, наразі Украерорух направлив до ЄБРР запит на отримання грантових коштів та перелік потенційних проєктів для фінансування за рахунок гранту. Проєкти стосуються підготовки аеронавігаційної інфраструктури до процесу післявоєнного відновлення польотів.

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

Туреччина почала реалізацію нових заходів для забезпечення безпеки судноплавства у Чорному морі на тлі атак на торговельні судна.

Зупинка експорту через морські порти може вилитись для агропромислового сектору України в десятки мільярдів недоотриманого виторгу.

Сільгоспвиробники практично завершили збирання ранніх зернових, зернобобових культур і ріпаку. Через паралізовану логістику та труднощі зі збутом продукції закупівельні ціни на зернові обвалилися й опустилися нижче собівартості виробництва. Аграрії не продають зібраний врожай, а отже не мають обігових коштів перед осінньою посівною.

Експорт зерна через Чорне море стикається з новими логістичними обмеженнями: рекордно низький рівень води в Дунаї скорочує пропускну здатність маршруту через Румунію на тлі посилення російських атак на українські порти.

Експортні перевезення з українських глибоководних портів залишаються практично паралізованими: після повторних атак на торговельні судна кількість балкерів класу хендісайз і супрамакс, готових заходити до портів Великої Одеси, скоротилася до мінімуму.

Вартість баржевих перевезень з українських портів Рені та Ізмаїл до Констанци (Румунія) з початку липня вже двічі зросла і становила близько 28 $/т (дані на 20 липня).

Сьогодні Україна стикається з воєнними та інвестиційними ризиками, але важливо, аби були компанії, які готові інвестувати у проєкти у галузі біоенергетики. Для них знайдеться і фінансова підтримка.

Група «Пан Курчак» отримала кредит у розмірі 350 млн грн на відновлення зруйнованого 2024 року пожежею заводу.

Верховна Рада України підтримала звільнення Олександра Кубракова з посади віцепрем’єр-міністра з відновлення — міністра розвитку громад, територій та інфраструктури.

Український морський коридор із серпня 2023 року забезпечив експорт майже 40 млн т вантажів, зокрема 26 млн т зерна.