Скорочення земельних банків у власності агровиробників — це реакція бізнесу на економічні та безпекові реалії.
Таку думку висловив генеральний директор ВГО «Українська аграрна конфедерація» (УАК) Павло Коваль у коментарі Mind.
Зазначається, що згідно з даними Державного земельного кадастру, кількість юридичних осіб, які володіють масивами понад 100 га, скоротилася з 283 (на момент відкриття ринку у 2024 році) до 192 станом на сьогодні.
«Сьогодні економічна логіка визначається війною. Зменшення концентрації земельних наділів у власності — це не ознака слабкості й не доказ завершеної трансформації бізнесу. Це реакція аграрного бізнесу на воєнну невизначеність, обмежене фінансування та регіональні ризики», — пояснив Павло Коваль.
Водночас, на думку координатора земельного комітету «Українського клубу аграрного бізнесу» (УКАБ) Ігоря Лісецького, одним із ключових факторів таких змін є перехід аграрного бізнесу до інтенсивних технологій, де результат визначається не масштабом земельного банку, а ефективністю управління.
«Цифровізація й AgTech-інструменти дозволили менеджменту компаній чітко ідентифікувати нерентабельні активи — ділянки з низькою врожайністю або складним юридичним статусом, яких тепер готові позбуватися», — уточнює Лісецький.
Тож продаж частини земель стає не вимушеним кроком, а елементом оптимізації. Вивільнені кошти спрямовуються на інновації, модернізацію виробництва та зниження фінансового навантаження на бізнес.
Експерти пояснюють, що розширення земельного банку у власності означає вилучення значних ресурсів з обігу на десятиліття. В умовах воєнної економіки та високої волатильності ринків компанії дедалі частіше обирають інструменти, які забезпечують ліквідність і гнучкість.
У результаті агробізнес переходить до моделі фінансової мобільності — оренди замість власності. Замість того, щоб фіксувати капітал в активі з довгою окупністю, компанії інвестують у право користування землею. Це дозволяє зберігати високу ліквідність і швидко реагувати на ринкові виклики, зокрема пов’язані з війною: руйнуванням інфраструктури, необхідністю розмінування територій та логістичними обмеженнями.

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» спільно з агенцією UCABevent запрошують на ХVIII Міжнародну конференцію «Ведення агробізнесу в Україні» (#DoAgro26).

В Україні станом на 19 жовтня 2026 року зібрано 14,79 млн га основних сільськогосподарських культур, або 74,2% прогнозованих площ. Загальний обсяг зібраної продукції становить 57,92 млн т.

Площа земель сільгосппризначення, щодо яких було укладено договори купівлі-продажу, у третьому кварталі 2026 року склала 43,7 тис. га, що на 18% менше порівняно з попереднім кварталом і на 15% менше показника аналогічного періоду минулого року.

Середня вартість гектара сільськогосподарської землі в Україні у вересні знизилася до 79 728 грн проти 80 326 грн у серпні. Водночас площа проданих ділянок уперше з березня зросла — до 17 347 га.

Нестача працівників існувала до повномасштабного вторгнення і, очевидно, залишатиметься після перемоги. Тому проблему дефіциту кадрів у агросекторі не розв’яже навіть спрощення умов для бронювання.

Обсяг сільськогосподарських земель, що раніше перебували під мораторієм і були залучені в обіг, в Україні станом на вересень становить 1,159 млн га.

Ринок землі сільськогосподарського призначення у серпні 2026 року помітно сповільнився.

Сільгоспвиробники цього року значно повільніше сіють озимі культури, ніж зазвичай.

Обмеження морського експорту може завдати українському агросектору багатомільярдних збитків. Протягом 6-12 місяців виробники ризикують недоотримати $2-4 млрд, а до 60% зернових господарств — працювати у збиток.

Особливим драйвером, який змінив структуру посівних площ, є воєнна ситуація.