Скорочення земельних банків у власності агровиробників — це реакція бізнесу на економічні та безпекові реалії.
Таку думку висловив генеральний директор ВГО «Українська аграрна конфедерація» (УАК) Павло Коваль у коментарі Mind.
Зазначається, що згідно з даними Державного земельного кадастру, кількість юридичних осіб, які володіють масивами понад 100 га, скоротилася з 283 (на момент відкриття ринку у 2024 році) до 192 станом на сьогодні.
«Сьогодні економічна логіка визначається війною. Зменшення концентрації земельних наділів у власності — це не ознака слабкості й не доказ завершеної трансформації бізнесу. Це реакція аграрного бізнесу на воєнну невизначеність, обмежене фінансування та регіональні ризики», — пояснив Павло Коваль.
Водночас, на думку координатора земельного комітету «Українського клубу аграрного бізнесу» (УКАБ) Ігоря Лісецького, одним із ключових факторів таких змін є перехід аграрного бізнесу до інтенсивних технологій, де результат визначається не масштабом земельного банку, а ефективністю управління.
«Цифровізація й AgTech-інструменти дозволили менеджменту компаній чітко ідентифікувати нерентабельні активи — ділянки з низькою врожайністю або складним юридичним статусом, яких тепер готові позбуватися», — уточнює Лісецький.
Тож продаж частини земель стає не вимушеним кроком, а елементом оптимізації. Вивільнені кошти спрямовуються на інновації, модернізацію виробництва та зниження фінансового навантаження на бізнес.
Експерти пояснюють, що розширення земельного банку у власності означає вилучення значних ресурсів з обігу на десятиліття. В умовах воєнної економіки та високої волатильності ринків компанії дедалі частіше обирають інструменти, які забезпечують ліквідність і гнучкість.
У результаті агробізнес переходить до моделі фінансової мобільності — оренди замість власності. Замість того, щоб фіксувати капітал в активі з довгою окупністю, компанії інвестують у право користування землею. Це дозволяє зберігати високу ліквідність і швидко реагувати на ринкові виклики, зокрема пов’язані з війною: руйнуванням інфраструктури, необхідністю розмінування територій та логістичними обмеженнями.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Обсяг експорту основних груп агропродовольчої продукції з України становив близько 2,15 млн т, що на 41,5% менше, ніж у липні, коли було експортовано 3,67 млн т.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» та агенція UCABevent представили програму LFM 2026 – XVII Міжнародної конференції «Ефективне управління агрокомпаніями», яка відбудеться 8 вересня 2026 року в Києві.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Обмеження морського експорту може завдати українському агросектору багатомільярдних збитків. Протягом 6-12 місяців виробники ризикують недоотримати $2-4 млрд, а до 60% зернових господарств — працювати у збиток.

Особливим драйвером, який змінив структуру посівних площ, є воєнна ситуація.

Учасники «Всеукраїнського аграрного форуму» (ВАФ) звернулася до премʼєр-міністра Юлії Свириденко та Міністерства розвитку громад та територій з вимогою не допустити чергового непропорційного підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення, яке ініціює «Укрзалізниця».

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Багато експертів і практиків зазначають, що після перемоги в Україні буде інвестиційний бум, і до цього вже готуються відповідні фонди. Але коли це буде в часових межах, важко прогнозувати, так само як і ризики, які залишатимуться. Але й за сьогоднішніх умов Україна зберігає інвестиційну привабливість.

Голова Фонду держмайна Дмитро Наталуха представив команді «Земельного банку» нового керівника — ним став Андрій Видиборець.