Загальний оборот зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією між Україною та країнами Азії у січні-червні поточного року склав $4,35 млрд – на 4 % більше відповідного показника за аналогічний період 2022 р. ($4,18 млрд).
Про це говориться у повідомленні Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».
«Цьогоріч наш аграрний експорт ($3,76 млрд) збільшився на $168 млн, при цьому імпорт практично не змінився ($596 млн). В результаті, позитивне для України сальдо галузевої торгівлі з країнами Азії також зросло – до $3,16 млрд», — уточнив заступник директора ННЦ ІАЕ, академік НААН Микола Пугачов.
Найбільшими покупцями вітчизняної агропродовольчої продукції в азійському регіоні зараз виступають Китай, Туреччина, Індія, Бангладеш, Саудівська Аравія, Ізраїль та Ірак. Разом на них припало близько 89% вартості продажів з України в цю частину світу. Цікаво, що лише Китай з Туреччиною забезпечують понад 70% здійснюваних у нас регіональних закупівель.
Головними постачальниками сільськогосподарської сировини і продовольства з Азії до України в 2023 році стали Туреччина, Китай, Індія та Індонезія, сумарна частка яких перевищує 4/5 у вартості нашого імпорту в цьому регіоні.
Країни Азії продовжують фокусуватись на ввезенні традиційної продукції українського виробництва – зернових ($1,7 млрд), олій та жирів ($1,34 млрд), олійних культур ($221 млн), залишків харчової промисловості ($213 млн), м’яса і субпродуктів ($115 млн).
У той же час перевагу в імпорті з азійських держав наша країна надає продуктам, пропозиція яких нині недостатня або відсутня на внутрішньому ринку. Це, зокрема, овочі, в основному — помідори, різні фрукти — переважно цитрусові, а також насіння соняшнику, пальмова олія, рис, чай, кава тощо.
Показники зовнішньої торгівлі продовольством між Україною та Азією все ще далекі від рівня 2021 року внаслідок неможливості повноцінного та регулярного використання наших морських портів, але даний регіон через велику ємність споживчого ринку і диверсифікацію аграрного виробництва є фактично безальтернативним по багатьох продуктах для галузевих компаній експортної та імпортної спеціалізації, підсумував Микола Пугачов.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Унаслідок втрати найефективнішого логістичного маршруту для експорту агропродукції дорожчає логістика, зростає навантаження на виробників, а українське зерно втрачає частину своєї конкурентоспроможності на світових ринках.

Тривають перемовини між АТ «Укрзалізниця» та ДП «Залізниця Молдови» (Calea Ferată din Moldova, CFM) щодо надання знижки на перевезення українських вантажів територією сусідньої країни. Наразі йдеться про зменшення тарифів на транзит на 50%.

Блокування портів Великої Одеси через обстріли зміщує вантажопотік на автомобільні маршрути, що перевантажує сухопутні пункти пропуску та подовжує черги на кордоні. Час очікування проїзду на перетин кордону сягає більше 6 діб.

Експорт агропродовольчої продукції у січні – червні 2026 року склав $12592 млн, що на 11% більше минулорічних показників за відповідний період ($11305 млн).

Україна у січні – червні 2026 року експортувала 480 т молюсків, що на 3,8% менше, ніж за аналогічний період минулого року.

Українським експортерам агропродукції важливо почати комунікувати на рівні бізнесу з партнерами у Румунії та Болгарії для переорієнтації логістики через заблоковані порти.

Частка агропродовольчої продукції у першому півріччі 2026 року склала 60% в загальному експорті України, що на 3% більше показника 2025 року за відповідний період.

У Європі й Азії продовжує погіршуватися епізоотична ситуація з африканською чумою свиней (АЧС). У низці країн фіксують нові спалахи серед домашніх свиней, тоді як кількість випадків серед дикої фауни вже перевищила 4,3 тис.

Україна посилює роботу над відкриттям ринку Сінгапуру для вітчизняної свинини, а також акредитацією українських виробників цієї продукції.