Учасники олійного ринку України мають серйозні побоювання щодо дотримання вітчизняних економічних інтересів при підписанні Угоди про вільну торгівлю з Туреччиною.
Про це повідомила асоціація «Укроліяпром» в коментарі 112.ua.
«Проект угоди про ЗВТ з Туреччиною ми не бачили. Це вперше, що нас ігнорували до такої міри. На Кабміні говорили, що радилися з бізнесом. Остаточного варіанту угоди ми досі не бачили, і з представниками галузі ніхто нічого не погоджував», — говорять в асоціації .
В асоціації підкреслюють, що основною вимогою, яка відображала й відображає думку підприємств олійно-жирової галузі України, було не йти на жодні поступки щодо експортного мита на насіння соняшнику. На вивезення насіння соняшнику в Україні встановлено загороджувальне мито.
В «Укроліяпромі» підкреслили, що Туреччина має величезні переробні потужності власних маслоекстракційних заводів, а насіння вирощує в набагато меншому обсязі, ніж необхідно країні.
«Раніше насіння брали в Росії, але й вона відгородилася митом. Туреччина дуже зацікавлена в покупці сировини для виробництва соняшникової олії в України. Як грім серед ясного неба, ми сьогодні дізнаємося неофіційно, що нібито домовилися про квоту в розмірі 50 тис. т насіння соняшнику, яке турецькі підприємці можуть купити без сплати вивізного мита», — уточнили в асоціації.
В «Укроліяпромі» підкреслили, що 50 тис. т насіння соняшнику — це, по суті, два місяці роботи заводу «тисячника».
«Розуміючи це, Україна повинна боротися за кожне насіння, за кожен кілограм! Відкриття безмитного доступу турецьких переробників до українського насіння соняшнику — це по факту міна, яка закладається під фундамент нашої промисловості, яка тільки минулого року поставила на 8,6 млрд дол. продукції на зовнішні ринки», — повідомили в профільній асоціації.

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Організація об'єднаних націй (ООН) разом із Туреччиною працюють над переговорами між Україною та росією про перемир’я в Чорному морі, щоб налагодити постачання зерна.

У світі у 2026/27 МР прогнозується збільшення виробництва пшениці твердих сортів (дурум) на 0,6 млн т, що в масштабах глобального ринку має певне значення. Водночас цього сезону очікується подальше зростання запасів дуруму приблизно на 1,7 млн т порівняно з минулим роком.

Угода про вільну торгівлю між урядами України та Туреччини набрала чинності сьогодні, 1 жовтня 2026 року. Документ було укладено у лютому 2022 року, а ратифіковано у липні поточного року.

Експортний потенціал України поточного сезону 2026/27 МР оцінюється у 55 млн т зернових та олійних культур. Для реалізації таких обсягів потрібно експортувати 5 млн т на місяць. Без експорту через глибоководні порти навряд чи можна досягти цієї цифри, але цілком реально наблизитися до неї.

Україна через зупинку морського експорту вивозить близько 300 тис. тонн рослинної олії на місяць, що становить лише половину від попередніх показників.

Запаси соняшнику в Україні станом на 1 серпня 2026 року складали 947 тис. т, сої — 560 тис. т, а ріпаку — 205 тис. т.

Україна за підсумками 2025/26 МР скоротила експорт ріпаку на 38,6% — до 1,9 млн т проти 3,1 млн т попереднього сезону.

Ратифікація угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Туреччиною відкриває додаткові можливості для українського агросектору та не несе для нього суттєвих ризиків, однак держава має приділити більше уваги підтримці вітчизняного тепличного господарства.

Угода про вільну торгівлю з Туреччиною коштуватиме Україні зниження ВВП на 1,5% в середньостроковій перспективі.