Угода про вільну торгівлю з Туреччиною, яка нині проходить процес ратифікації в українському парламенті, сприятиме виходу українських виробників на турецький ринок, залученню турецьких інвестицій в економіку України.
Про це заявив посол України в Туреччині Василь Боднар в коментарі «Укрінформу».
«Завдяки угоді про вільну торгівлю з Туреччиною українські виробники промислової та частково аграрної продукції отримають можливості для доступу до доволі закритого турецького ринку. Угода дасть можливість залучати турецькі інвестиції та створювати індустріальні парки, які прогресивно розвиваються в Туреччині, а також залучати турецький бізнес до відбудови України», — сказав у коментарі агентству Боднар.
За словами дипломата, створення в Україні індустріальних парків за прикладом Туреччини є важливим як для реконструкції України, так і перетворення нашої країни на потужну індустріальну державу.
«Тут йдеться і про задоволення власних потреб, і про можливість постачати готові вироби, вироби з доданою вартістю, щоб це були не тільки пшениця і олія, але й вироби зі значною доданою вартістю made in Ukraine», — додав дипломат.
Турецький парламент завершив процедуру ратифікації Угоди про вільну торгівлю між Україною і Туреччиною на початку серпня цього року.
«Станом на сьогодні завершуються ратифікаційні процедури в нашому парламенті. І ми сподіваємося, що найближчим часом Угоду про вільну торгівлю з Туреччиною буде ратифіковано з нашого боку. Тоді ми матимемо можливість організовувати візит високого рівня для обміну ратифікаційними документами, і угода вступить у дію», — сказав Боднар.
Посол України в Туреччині додав, що після завершенням процедури ратифікації буде створено торговий комітет на чолі із заступниками міністрів економіки і торгівлі, який буде аналізувати стан реалізації угоди, вносити відповідні пропозиції урядам з її оновлення чи вдосконалення, зокрема в умовах обмеження логістичних спроможностей через війну росії проти України.
Дипломат нагадав, що за Угодою про вільну торгівлю з Туреччиною більше ніж 90% промислової групи і близько 8% аграрної групи українських товарів підпадає під нульову ставку. Для окремих товарних груп, зокрема тих, що не охоплені початковою нульовою ставкою, встановлені перехідні періоди. Після закінчення перехідних періодів 3-7 років Туреччина скасує ввізні мита ще для 1,5% промислових товарів і для 28,5% сільськогосподарських товарів.

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

Українська зернова асоціація (УЗА) закликає Верховну Раду України та уряд невідкладно скасувати 10% експортне мито на сою та ріпак.

Україна станом на середину вересня 2026 року продовжує активно використовувати тарифні квоти на постачання агропродовольчої продукції до Європейського Союзу.

Туреччина передала Україні та росії проєкт меморандуму, який передбачає припинення атак на цивільні судна в Чорному морі.

Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України у 2026/27 МР станом на 18 вересня складає 4,55 млн т, що на 1,1 млн т, або 20% менше за показник минулого сезону.

Міністерство аграрної політики та продовольства наприкінці липня отримало від експортерів звернення щодо необхідності регулювання мінімальних цін. У серпні уряд знизив їх майже на 30%. Це мало б сприяти дешевшому експорту, однак попри завантажену логістику експортні ціни в серпні залишалися високими і вплинули на рівень вересневих цін.

Додаткові надходження до держбюджету від експортного мита на сою та ріпак у 2025/26 МР склали 2,174 млрд грн.

Продукція з доданою вартістю має експортуватись першочергово в умовах обмеженої пропускної спроможності інфраструктури.

Турецька група сільськогосподарської дипломатії (TTDG) запропонувала створити міжнародний механізм захисту аграрної торгівлі та цивільного судноплавства у Чорному морі на тлі посилення атак на порти, термінали та комерційні судна.

Удари рф по підприємствах агропереробки створюють додаткові ризики для агросектору України та світового продовольчого ринку, оскільки пошкодження виробничих потужностей впливає на попит на сировину та можливості її реалізації.