Цими позовами група намагається реанімувати питання квотування імпорту добрив і зміцнити своє монопольне становище на ринку України, йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».
Як зазначається, до суду подано позови з вимогами визнати неправомірними дії Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України при складанні висновків і підготовки звіту за результатами спецрозслідування, анулювати відповідні рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі — МКМТ) про завершення розслідувань без введення заходів, а також зобов'язати МКМТ прийняти рішення щодо введення квот на імпорт азотних і комплексних добрив.
Позовні заяви були подані компаніями «Хімвектор» і «Азот», що знаходяться в орбіті впливу Group DF (Ostchem). Представником позивачів в обох справах виступає Ігор Гольченко, віце-президент Союзу хіміків України, директор з питань регуляторної політики Group DF.
В УКАБ нагадали, що в серпні 2019 року компанії холдингу стали ініціаторами спецрозслідування щодо імпорту добрив. Мова, за словами представників Group DF, йшла про обмеження їх прав як найбільшого національного виробника добрив з боку імпортерів. Пропонувалося введення квот на імпорт добрив з розподілом за окремими країнами. Однак, в червні 2020 року МКМТ у результаті прийняла рішення не вводити даний механізм обмеження внутрішнього ринку, керуючись національними інтересами, зокрема інтересами споживачів — виробників сільськогосподарської продукції.
Проти можливого введення необґрунтованих загороджувальних заходів висловилися також галузеві експерти та економісти. За підрахунками Київської школи економіки, за нових умов аграрії втратили б до $0,5 млрд. Додаткові витрати для багатьох аграріїв стануть не по кишені.
«Якщо ОАСК задовольнить вимогу хімічного монополіста, то цінник на селітру може зрости на 22%. Сукупні ж втрати національної економіки сягнуть $ 240 млн», — підсумували в УКАБ.

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Україна у 2025 році стала найбільшим покупцем мінеральних добрив із Польщі.

Оболонська окружна прокуратура міста Києва звернулась до судів з позовами про припинення права власності громадян росії на 6 земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 7 га.

Бюро економічної безпеки (БЕБ) викрило посадовців державного підприємства, які завдали державі понад 8,1 млн грн збитків під час закупівлі 25 тракторів.

Група компаній «Агрейн» завдяки диференційованому внесенню добрив змогла вдвічі скоротити їх використання без втрати врожайності.

Український уряд планує првоести консультації з Єврокомісією щодо збільшення експортних квот на деякі види агропродукції.

Оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом у січні – червні 2026 року збільшився порівняно з відповідним періодом минулого року на $847 млн (+11%) і становив $8,55 млрд.

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) звернулася до Науково-дослідного інституту високоенергетичних матеріалів ДП НВО «Павлоградський хімічний завод» із проханням розглянути можливість проведення випробувань вапняково-аміачної селітри (CAN), щоб визначити її поведінку в разі прямого ураження вибуховими боєприпасами.

Дефіцит добрив і збереження імпортних мит на них може призвести до втрати мільярдів валютної виручки українського агросектору.