Таку думку висловив заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Михайло Соколов під час вебінару щодо особливостей оподаткування аграрного сектору в 2017 р., інформує ВАР.
«Якщо запроваджувати ринок землі, то це потрібно робити дуже плавно. Спочатку пропонувати до продажу землі, які знаходяться у власності держави, комунальні, а потім уже, можливо, за іншими критеріями, але це не повинно відбуватися швидко», — сказав Соколов.
Він підкреслив, що поетапне впровадження ринку землі дозволить фінансовим установам визначитися з умовами кредитування під заставу землі, а також на її придбання. Доступ до кредитних коштів на такі цілі дозволить пожвавити та розвинути ринок землі.
Соколов також зазначив, що наразі відбувається активна дискусія щодо умов запуску ринку землі в Україні. Зокрема, щодо обмеження площі землі в одних руках. На його думку, таке обмеження може мати місце лише за умови, що не завдасть шкоди найбільш ефективним на сьогодні середнім аграрним підприємствам на 5-10 тис. га, і вони матимуть змогу і надалі орендувати або викупити землю, яка знаходиться у них в обробітку.
За словами Соколова, на перших етапах функціонування ринку землі доцільно запровадити обмеження громадянства її покупців, щоб землю могли купувати лише громадяни України або юридичні особи, власниками яких є також виключно громадяни України.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Збиральна кампанія ріпаку в Україні фактично завершена: аграрії намолотили близько 3,7–3,8 млн т із 99% площ. Це найкращий результат із 2022 року. Водночас на внутрішньому ринку попит на ріпак починає перевищувати пропозицію.

Ціни на соняшник нового врожаю в Україні восени можуть суттєво знизитися. Одним із головних факторів тиску на ринок залишається обмежена робота глибоководних портів.

Частина українських аграріїв може свідомо відмовитися від збирання кукурудзи цього сезону через низькі закупівельні ціни, проблеми з експортом і надто високу вартість сушіння врожаю.

Вартість логістики та обмежені експортні маршрути залишаються головними чинниками, які формуватимуть ситуацію на українському зерновому ринку найближчими місяцями. Вони визначатимуть внутрішні ціни значно більше, ніж обсяги врожаю.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Вже найближчим часом до проєкту «Земельний банк» буде додано ще 30 тис. га державних земель у межах другого пулу. Усі вони передаватимуться в суборенду виключно через прозорі онлайн-аукціони, що забезпечить відкриту конкуренцію, справедливу ринкову ціну та надходження до державного бюджету.

Голова Фонду держмайна Дмитро Наталуха представив команді «Земельного банку» нового керівника — ним став Андрій Видиборець.

До земельного кадастру України у 2025 році внесено межі 446 адміністративно-територіальних одиниць, понад 41 тис. функціональних зон і більш як 128 тис. земельних ділянок, права на які виникли до 2013 року.

В умовах повномасштабної війни логістика перетворилася на питання виживання економіки, збереження експортного потенціалу та конкурентоспроможності України на світових ринках.

Аграрний сектор України у процесі євроінтеграції зіткнеться з новими викликами. Одним із них є перехід на європейський перелік дозволених ЗЗР, що передбачає заборону близько 100 діючих речовин, які нині широко застосовуються на агропідприємствах.