Торгові оператори змушені шукати альтернативні маршрути постачання продукції, що невідворотно призведе до зростання цін на низку товарів для кінцевих споживачів.
Про це «Укрінформу» повідомили в Асоціації ритейлерів України (RAU).
«Ситуація набуває критичного масштабу, адже загальний час очікування на перетин кордону у деяких випадках досягає місяця. Це змушує операторів шукати альтернативні маршрути, зокрема через сусідні держави (Угорщину чи Румунію), що призводить до труднощів та продовження терміну доставки на 2-3 дні. А це збільшує вартість кожного рейсу на 600-1000 євро. Невідворотно це призведе до зростання цін на низку товарів для кінцевих споживачів», — йдеться в повідомленні.
Також в асоціації звертають увагу на те, що вітчизняні виробники стикаються з відсутністю необхідних компонентів, обладнання чи паковання, що надходять з-за кордону. Це може спричинити дефіцит певних категорій товарів на українському ринку з огляду на важливість цих імпортних елементів.
«Для розуміння: тільки для однієї великої торговельної мережі втрати від зниження обсягу торгівлі можуть сягати приблизно 100 млн грн щотижня», — наголошують в асоціації.
Особливо критичною є ситуація для мереж, що імпортують продукти, зокрема овочі, фрукти, рибу, крупи та молочні продукти, у разі неможивості забезпечити належний температурний режим.
Водночас, за спостереженнями ритейлерів, однією з реакцій на ситуацію на кордоні стала зростаюча хвиля відмови українців від польських товарів, що стає символічним знаком протесту проти дій, які сприймаються як несправедливі.
«Цей емоційний вибір, зроблений споживачами, відображає більше, ніж просто економічне рішення; він виявляє глибоку розчарованість та заклик до поваги та розуміння», — підкреслюють в асоціації.

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

Удари по розподільчих центрах (РЦ) великих торгових мереж, а також по окремих виробниках продуктів харчування спричинили локальний дефіцит деяких товарів і змусили сектор шукати нову модель постачання.

Польська асоціація сільського господарства та розвитку сільських районів (PZPRZ) звернулась до міністра сільського господарства та розвитку сільських районів Стефана Краєвського із закликом захистити польських фермерів від зростання транзиту української агропродукції.

Споживчі ціни в Україні у липні 2026 року порівняно з аналогічним місяцем попереднього року зросли на 7,7% (у червні показник складав 7,2%).

За I квартал 2026 року в Україні відкрилося 125 продуктових магазинів, а закрилося втричі менше: лише 41. Найбільша кількість продуктових магазинів зосереджена в Києві та області (1922), а також у Львові та Дніпрі.

Попит на продукцію з доданою вартістю зростає швидше, ніж ринок загалом. Зокрема, в одній із торговельних мереж у 2024–2025 роках продажі вагової картоплі зросли на 12%, тоді як фасованої — на 60%.

Частка агропродовольчої продукції у першому півріччі 2026 року склала 60% в загальному експорті України, що на 3% більше показника 2025 року за відповідний період.

Частка фізичних перевірок вантажів під час імпорту харчових продуктів нетваринного походження (УКТ ЗЕД 2208, 2204 та 2205) зросла орієнтовно з 5% до 50%.