Верховна Рада України ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності» (№7577).
Документ у другому читанні та в цілому підтримали 229 депутатів, повідомив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев у Facebook.
За його словами, ухвалення цього закону дозволить перейти на новий етап реформи зрошення, яка є однією з найбільш пріоритетних для міністерства.
Соболев пояснив, що стара радянська система управління поливом та водовідведенням була неефективною, непрозорою і ставала тягарем для аграріїв. Водночас питання меліорації стало нагальним для сільгоспвиробників багатьох регіонів, особливо після підриву Каховської дамби.
«Цей закон фактично перезавантажує правила гри. Ми переходимо від бюджетної моделі до сервісної. Замість старих структур створюються державні некомерційні підприємства-оператори. Їхня мета — справді якісно управляти меліоративними системами. Самі ж водокористувачі зможуть контролювати цей процес через наглядові ради», — зазначив міністр.
Він додав, що новий закон також змінює підхід до тарифів на воду для зрошення.
«Правила формування ціни на воду стають зрозумілими, і аграрії знатимуть, за що вони платять», — пояснив Соболев.
І додав, що закон дозволяє операторам залучати кредити й інвестиції на оновлення та модернізацію меліоративих систем. 80% з них в усій структурі зараз дуже застарілі, і втрати води під час поливу на деяких сягають половини обсягу. Тож упровадження нових водоощадних технологій дозволить скоротити ці втрати мінімум на 20%.
Соболев прогнозує, що коли полив стане надійним і дешевшим, фермери почнуть інвестувати у вирощування складніших культур. Це дозволить отримувати вищу врожайність, створювати більше робочих місць у сільських громадах та збільшити валютний виторг від експорту продукції.

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

Науковці спільно з агровиробниками розробили модель покращення та зміцнення ланцюгів доданої вартості в межах проєкту FarmForce, який об’єднує малих фермерів, бізнес і політиків в Україні та Швеції. Визначено п’ять основних напрямів, без яких фермерське господарство не може ефективно функціонувати та розвивати переробку: ресурси, сировина, зберігання, переробка/виробництво продукції, кінцевий продукт.

Проєкт нового Цивільного кодексу України несе критичні ризики для десятків тисяч фермерських господарств та для дієздатності територіальних громад.

Улітку 2026 року в річці Тня поблизу села Несолонь Звягельського району на Житомирщині майже зупинилася течія. Однією з причин місцеві жителі називають посуху, яка цього року почалася раніше, а також забір води для зрошення сільськогосподарських угідь.

Поки в господарстві працюють одна-дві дощувальні машини, більшість питань можна вирішувати безпосередньо в полі та телефоном. Оператор бачить машину, керівник знає, де вона працює, а зміни в графіку можна узгодити вручну.

Закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції» починає діяти в Україні 16 вересня 2026 року.

В Україні станом на початок вересня фактично забезпечено зрошення майже 76 тис. га сільськогосподарських земель. Для підтримки агровиробників подано понад 90,2 млн м³ води.

Державне агентство водних ресурсів України встановило тимчасові обмеження для водокористувачів у зв'язку з маловоддям на окремих річках країни.

Верховна Рада України 2 вересня схвалила в цілому законопроект №12117 щодо удосконалення роботи індустріальних парків (ІП).

Верховна Рада України 1 вересня ухвалила за основу законопроєкт «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» (№15437).

Верховна Рада 21 серпня 2026 року зареєструвала законопроєкт, який змінює вимоги у сфері безпечності харчових продуктів, ветеринарної медицини та державного контролю.