Верховна Рада України ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності» (№7577).
Документ у другому читанні та в цілому підтримали 229 депутатів, повідомив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев у Facebook.
За його словами, ухвалення цього закону дозволить перейти на новий етап реформи зрошення, яка є однією з найбільш пріоритетних для міністерства.
Соболев пояснив, що стара радянська система управління поливом та водовідведенням була неефективною, непрозорою і ставала тягарем для аграріїв. Водночас питання меліорації стало нагальним для сільгоспвиробників багатьох регіонів, особливо після підриву Каховської дамби.
«Цей закон фактично перезавантажує правила гри. Ми переходимо від бюджетної моделі до сервісної. Замість старих структур створюються державні некомерційні підприємства-оператори. Їхня мета — справді якісно управляти меліоративними системами. Самі ж водокористувачі зможуть контролювати цей процес через наглядові ради», — зазначив міністр.
Він додав, що новий закон також змінює підхід до тарифів на воду для зрошення.
«Правила формування ціни на воду стають зрозумілими, і аграрії знатимуть, за що вони платять», — пояснив Соболев.
І додав, що закон дозволяє операторам залучати кредити й інвестиції на оновлення та модернізацію меліоративих систем. 80% з них в усій структурі зараз дуже застарілі, і втрати води під час поливу на деяких сягають половини обсягу. Тож упровадження нових водоощадних технологій дозволить скоротити ці втрати мінімум на 20%.
Соболев прогнозує, що коли полив стане надійним і дешевшим, фермери почнуть інвестувати у вирощування складніших культур. Це дозволить отримувати вищу врожайність, створювати більше робочих місць у сільських громадах та збільшити валютний виторг від експорту продукції.

На Тернопільщині 63 сім’ї вирощують пізню капусту на продаж

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

Україна та Єгипет домовилися започаткувати окремий напрям співпраці у сфері зрошення, що передбачає обмін досвідом і підготовку спільних проєктів.

Організація водокористувачів «Головківка» отримала у власність Головківську зрошувальну систему.

Наразі розробляються нові цілі спільної аграрної політики ЄС. До кінця цього року Єврокомісія планує презентувати наступний раунд, де буде закладена підтримка для органічних виробників.

Україна проходить процес гармонізації законів до норм Євросоюзу. До 2028 року є шанс успішно завершити це завдання.

В Україні планують спростити розміщення засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) на земельних ділянках.

Верховна Рада України сьогодні, 28 жовтня, ухвалила в першому читанні (за основу) проєкт державного бюджету на 2027 рік.

Господарство може мати сучасні дощувальні машини та достатнє джерело води. Але собівартість зрошення значною мірою залежить від того, що відбувається до гідранта: у якому стані насосна станція, скільки електроенергії вона споживає та хто приймає рішення щодо модернізації інфраструктури.

У Державному аграрному реєстрі (ДАР) 31 жовтня припиниться подання заявок на отримання фінансової допомоги за напрямом «Державна підтримка сільськогосподарських товаровиробників, які використовують меліоровані землі, та організацій водокористувачів».

У Вільнянському міжрайонному управлінні водного господарства підбили підсумки поливного сезону 2026 року. За цей час насосні станції перекачали понад 2 млн м³ води, а площа зрошуваних земель сягнула майже 1,8 тис. га.

В Україні реалізують проєкт RIVERS, який передбачає комплексне відновлення водогосподарської інфраструктури Нижнього Дунаю, зокрема розчищення водосховищ Катлабух і Китай, відновлення Кілійського та Кислицького рукавів, модернізацію шлюзів, каналів, насосних станцій та зрошувальних систем.