Відповідне рішення підтримали 284 народних депутати, повідомляється на сайті парламенту.
Як зазначається, закон передбачає реформування системи управління у сфері земельних відносин та зняття штучних обмежень господарської діяльності для спрощення доступу до земельних ресурсів населення та бізнесу, скасування зайвих дозволів та дублювання процедур перевірки документації із землеустрою; запровадження незалежного контролю документації із землеустрою через громадську експертизу або рецензування; надання відомостей документації із землеустрою статусу публічних, відкритих та загальнодоступних даних; інтеграцію та уніфікацію землевпорядної, топографо-геодезичної та картографічної діяльності; запровадження страхування професійної відповідальності виконавців робіт із землеустрою як альтернативи державному контролю; зменшення вартості робіт та тривалості часу, що витрачається на виконання процедур, пов«язаних з проведенням землеустрою; зменшення ризиків хабарництва та корупції.
У той же час законом скасовуються вимоги щодо цільового використання земель сільськогосподарського призначення.
«Згідно із законом, зміна цільового призначення земельних ділянок, що не належать до державної чи комунальної власності, здійснюється сільською, селищною, міською радою», — уточнюють у парламенті.
Документом встановлено обмеження у використанні земель територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
«Законом встановлено, що поділ, об'єднання земельної ділянки, що перебуває у користуванні, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Справжність підпису на такій згоді засвідчується нотаріально. Земельні ділянки можуть бути об»єднані, якщо вони мають однакове цільове призначення. У разі поділу земельної ділянки, об'єднання земельних ділянок сформовані земельні ділянки зберігають своє цільове призначення», — пояснюється у повідомленні.
Згідно із законом, земельні ділянки сільськогосподарського призначення, отримані у спадщину юридичними особами, які відповідно до Земельного кодексу не можуть набувати їх у власність, підлягають відчуженню протягом одного року.
Законом визначено, що площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 гектара».
Разом з тим, законом встановлено, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення приватної власності можуть бути відчужені лише за договорами купівлі-продажу, дарування, довічного утримання, спадкового договору, міни, шляхом внесення до статутного (складеного) капіталу чи шляхом звернення стягнення на них.
Площа земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності, право оренди, емфітевзису якої виставляється на земельні торги, не може перевищувати 20 гектарів.
Законом встановлено, що органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах території територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.
Документом також встановлюються правила громадського і державного контролю за використанням та охороною земель.
«Законом запроваджено низку змін до повноважень органів державної влади та управління, місцевого самоврядування, центральних органів виконавчої влади у сфері використання та охорони земель; введено визначення термінів «територія територіальної громади», «межа території територіальної громади», — уточнили у парламенті.

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

У Верховній Раді зареєстровано постанову, якою пропонується скасувати рішення Кабінету Міністрів від 13 жовтня про зміни правил бронювання військовозобовʼязаних.

Чинні можливості бронювання працівників аграрних підприємств в умовах воєнного стану мають бути збережені під час перегляду цього питання урядом.

Верховна Рада України 13 жовтня 2026 року прийняла в повторному другому читанні та в цілому доопрацьований проєкт Закону України «Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства» (№12384).

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики рекомендував парламенту ухвалити за основу проєкт закону «Про виноград, вино та продукти виноградарства» щодо вдосконалення вимог до обігу вин, що мають статус українських товарів (продукції) (№15364).

Проєкт нового Цивільного кодексу України несе критичні ризики для десятків тисяч фермерських господарств та для дієздатності територіальних громад.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Вже найближчим часом до проєкту «Земельний банк» буде додано ще 30 тис. га державних земель у межах другого пулу. Усі вони передаватимуться в суборенду виключно через прозорі онлайн-аукціони, що забезпечить відкриту конкуренцію, справедливу ринкову ціну та надходження до державного бюджету.

Голова Фонду держмайна Дмитро Наталуха представив команді «Земельного банку» нового керівника — ним став Андрій Видиборець.

До земельного кадастру України у 2025 році внесено межі 446 адміністративно-територіальних одиниць, понад 41 тис. функціональних зон і більш як 128 тис. земельних ділянок, права на які виникли до 2013 року.

Кабінет Міністрів України зареєстрував у Верховній Раді України проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення» (№14237).