Після підвищення середньої глобальної температури на 2°С врожайність усіх сільгоспкультур зменшиться на 20-25%.
Про це повідомила керівник відділу агрометеорології Гідрометцентру України Тетяна Адаменко під час форуму «Адаптація до кліматичних змін та особливості вирощування плодоовочевих культур за умови зміни клімату».
«Глобальна зміна клімату є головним викликом для всього світу. Погода змінюється, і найбільш чутливим до цього явища є сільське господарство. За прогнозами Міжурядової групи експертів зі зміни клімату ООН, до кінця ХХІ століття температура на планеті може підвищитися на 3-6°С. Щоб уникнути її подальшого підвищення, до 2030 р. потрібно скоротити на 40%, порівняно з показниками 2010 р., вуглецеві викиди, але поки країни світу не досягли згоди у шляхах вирішення цього питання», — зазначила Тетяна Адаменко.
Вона додала, що в Україні 2019-2020 рр. стали рекордними за показниками плюсової температури: саме в цей період фіксувалося її збільшення на 3°С.
«Ці роки стали прообразом майбутніх кліматичних змін в Україні», — відзначила експерт.
За її словами, на більшій частині території країни останні 20 років перевищені температурні показники. Найбільше потерпають від таких змін східні області. Дія високих температур негативно впливає на врожайність сільгоспкультур.
«В Україні можна вирощувати вже всі культури, які вимагають підвищеного теплозабезпечення. Але водночас у звичних для нас сільгоспкультур через високі температури скорочується період вегетації та знижується врожайність», — уточнила Тетяна Адаменко.
Вона також відмітила, що через підвищення температури зменшується кількість опадів і змінюється рівень зволоженості, посилюється ризик збільшення посух, що є негативним трендом для сільського господарства.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

Популярний японський чай матча може стати дефіцитним через зміну клімату. Підвищення нічних температур і нестабільна весняна погода в Японії знижують урожайність та погіршують характерний смак чаю.

Попри воєнний дисконт, дефіцит кадрів, кліматичні зміни та значну регіональну диференціацію врожайності, прибутковість українського агросектору у 2025 році стабілізувалася на рівні попереднього сезону.

Глобальне потепління вже завдає відчутних збитків світовому сільському господарству, скорочуючи врожаї основних культур і збільшуючи економічні втрати.

Уряд опрацьовує новий механізм компенсації втрат, завданих бойовими діями, для підтримки аграріїв із прифронтових регіонів. Крім того, для фермерів уже діє програма відновлення виробництва.

Агрометеорологічні умови у першій декаді червня 2026 року для вегетації сільгоспкультур були задовільними завдяки помірному температурному режиму та опадам.

Агрометеорологічні умови в Україні упродовж першої декади травня були задовільними для вегетації більшості сільськогосподарських культур.

Холодна погода переважала на території України упродовж квітня. У більшості днів місяця середня добова температура повітря була нижче норми, лише в окремі дні відмічалося потепління.

Аномальна для України цьогорічна зима з рясними опадами дає можливість поповнити запаси вологи на полях, однак чи вдасться нею скористатись, залежатиме від весняної погоди.

По всій території України, крім південних областей, наразі сніговий покрив від 5 до 20 см є надійним захисним покриттям для озимих. Найбільша висота снігу наразі спостерігається у північних частинах Черкаської та Полтавської областей — до 20 см. На решті території сніг сягає 5–15 см.
