Про заявив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства, торговий представник України Тарас Качка на своїй сторінці в Facebook.
Він зазначив, що на тлі «телепанікі» багато хто задається питанням чи можемо ми собі таке дозволити.
«Так — можемо. На основі наших даних українські посольства будуть вести діалог з урядами інших держав про таких поставках. Міністерство веде постійну роботу з оцінки балансів продовольства. Останні кілька тижнів ця робота велася ще уважніше і прискіпливіше. Тому ми точно впевнені, що можемо і далі забезпечувати безперебійний експорт», — розповів Качка.
Він також вважає, що на сьогоднішній день Україна може додатково до наявних експортних поставках поставляти на зовнішні ринки все ключові групи аграрної продукції.
«Ми орієнтуємося на можливості наших приватних виробників — як існуючих провідних експортерів, так і нових гравців. Головний аспект — координація дій між українськими експортерами та покупцями на зарубіжних ринках. Думаю, що така ефективна координація з боку держави неможлива без торгових представництв і аграрних аташе. Тому наші спроби в продовольчої безпеки тільки актуалізують цю роботу», — додав Качка.

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Зовнішній товарообіг України за 9 місяців поточного року склав майже $104,7 млрд.

Міністерство економіки та довкілля України визначило мінімально допустимі експортні ціни на сільгосппродукцію на жовтень 2026 року.

Українська зернова асоціація (УЗА) звернулася до прем'єр-міністра України Сергія Корецького із закликом не допустити запровадження пріоритетів для окремих видів аграрних вантажів під час експортних перевезень, перетину державного кордону та портової перевалки.

Україна може втратити конкурентні позиції на ринках Африки та Азії, якщо українська продукція дорожчатиме через запровадження суворіших вимог Євросоюзу, але на зовнішніх ринках виробники не отримуватимуть відповідної цінової надбавки.

Українські експортери у першому півріччі 2026 року збільшили частку обробленої аграрної продукції, проте темпи зростання помітно сповільнились.

Україна з Європейським Союзом уже 10 років живе в режимі максимально вільної торгівлі, проте є один вид аграрної продукції, щодо якого ведуться дискусії.

Обсяги квот Європейського Союзу на українську агропродукцію, оновлені у 2025 році, виявились значно більшими, ніж очікували експортери та експерти.

У червні та липні поточного року Україна відкрила 1 і 6 кластери ЄС («Основи процесу вступу до ЄС» і «Зовнішні відносини»), 2-5 кластери відкриються впродовж найближчих місяців, юридично для цього немає жодних перепон. Наразі у ЄС міркують над певними політичними аспектами, зокрема, є два чинники: стандарти виробництва (це вимоги щодо безпечності продукції та інші, які впливають на виробництво) та власне сільськогосподарська політика (бюджет на субсидії).

Інтеграція України до Євросоюзу буде не лише елементом безпеки, а й суттєвим економічним підсиленням для самого блоку, зокрема у сфері важкої промисловості та сільського господарства.

Альтернативна логістика через Польщу та інші країни ЄС не повинна розглядатися лише як екстрений запасний варіант, а має бути довгостроковою метою.