Про це розповів радник з сільського господарства Посольства Франції в Україні Ніколя Перрен в інтерв'ю «Пропозиції».
«В рамках проекту ми працювали над визначенням і вивченням тих продуктів, які можуть поширюватися під географічними зазначеннями. Французька експертиза в рамках цього проекту стосується розробки методології», — сказав він.
Також, за словами Перрена, українсько-французьке співробітництво буде націлене на сільський розвиток і агротуризм, зокрема, туризм на територіях, звідки походять продукти з географічними зазначеннями, що буде їх знаком якості.
«Працюємо ми і над проектом, який має на меті покращити зв«язки між адміністрацією і виробниками, наприклад, у виробництві меду, виноробстві», — додав він.
Перрен підкреслив, що французький уряд завжди готовий поділитися своїм досвідом і щодо сільськогосподарської політики, управління галуззю, підтримки виробників, контролю продукції.
«Тому ми беремо участь у багатьох програмах технічної підтримки ЄС чи твінінгових програмах з багатьма країнами Східної Європи, Африки, арабськими країнами Середземномор'я, що стосуються системи географічних зазначень, покращення якості продукції, управління галуззю», — зазначив він.

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

За п’ять воєнних років в українському виноробстві відбулося падіння площ виноградників майже вдвічі, зниження переробки, втрата частини виробничих потужностей. Та попри всі складнощі вже в 2024–2025 роках на теренах України з’явилися перші ознаки відновлення галузі.

Французькі виробники равликів зазнають значних втрат через аномальну спеку та посуху. В окремих господарствах загинуло до 70% поголів'я, а частина ферм уже припинила роботу.

Побоювання щодо євроінтеграції України висловлюють не лише аграрії Польщі та сусідніх країн, а й Франції та Іспанії.

Французькі аграрії попередили про катастрофічні втрати овочів після трьох потужних хвиль аномальної спеки.

Житель села Почапки Рівненської області Андрій створив квіткове поле, на якому нині росте близько 40 тис. цибулин лілій та лаванда. Проєкт, що розпочався з десяти цибулин, за 15 років перетворився на популярну туристичну локацію, яку відвідують люди з різних регіонів України.

Коли війна змусила багатьох українців переглянути свої життєві плани, мешканка Нової Одеси на Миколаївщині Лідія Дащенко вирішила створити власну справу, яка б не лише приносила дохід, а й дарувала радість людям. Так з'явився «Лавандовий простір» — місце, де серед фіолетових квітів можна відчути спокій, красу і справжню атмосферу Провансу.

Коли в Україні говорять про агробізнес, зазвичай уявляють зернові, сади, ягідництво чи тепличні овочі. Однак фермерство давно виходить за межі звичних напрямів, а нішеві культури дедалі частіше стають не лише бізнесом, а й точкою тяжіння для туристів. Один із таких прикладів — ферма Peonita у селищі Глибока поблизу Чернівців, яку сьогодні називають найбільшим в Україні відкритим для відвідувачів полем півоній.

Україна занадто молода для експорту крафтової винної продукції. Виходити на нові ринки потрібно, зростаючи інформаційно. Варто показувати світові, що в Україні є вино.

На культуру споживання вина потрібно дивитися ширше. Виноробам варто співпрацювати з МЗС та виходити на міжнародні ринки, аби представляти вино на культурологічних акціях, кінофестивалях, які насамперед ініційовані саме Україною.