Український аграрій хоче зберігати вирощену продукцію самостійно, це така національна риса характеру.
Про це в інтерв’ю Delo.ua розповів засновник, співвласник та генеральний директор зернотрейдингової компанії Tesslagroup Ігор Шевченко.
«Це іноді призводить до псування товару через відсутність елеваторного досвіду, але це їхнє право — зберігати і контролювати свій товар», — пояснив він.
Ігор Шевченко зазначив, що більш багаті виробники будують залізні силоси, інші — склади або ангари.
«Я би на місці виробника торгувався з елеваторами. Цей ринок готовий давати знижки і пільгові умови на зберігання та приймання продукції. Зовсім не обов'язково будувати для себе», — вважає він.
За даними фахівця, будівництво силосу на 5-7 тис. т коштує $100 за тонну ємності, тобто $500-700 тис. лише за металеву «банку». З механізацією і конвеєрами це буде вже $120-150/т, а із сушаркою вийде ще дорожче.

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Припортовий зерновий складський комплекс у м. Ізмаїл (Одеська обл.) виставили на продаж.

Компанія «НІБУЛОН» влітку 2026 року встановила наземні сонячні електростанції (СЕС) на Бессарабській, Золотоніській та Денихівській філіях.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО), Всесвітня продовольча програма ООН (ВПП), Mercy Corps та Український Червоний Хрест розпочинають нову програму з надання агровиробникам рішень для тимчасового зберігання зерна.

Міжнародні партнери підтвердили надання близько $10,5 млн на закупівлю засобів тимчасового зберігання врожаю для українських аграріїв.

Сільгоспвиробники південної України в умовах зупинки морського експорту уже заповнили сховища для зерна і нині не мають де зберігати пізні культури, які почнуть молотити найближчим часом.

Україна залучає міжнародну фінансову підтримку для аграріїв.

Уявімо типову ситуацію. Український експортер відвантажує партію соєвого шроту нідерландському покупцю. Контракт підписаний, документи в порядку, аналізи з акредитованої лабораторії на руках. На в’їзді в порт призначення партію зупиняє додатковий аудит на афлатоксин B1. Покупець перевіряє історію постачальника в GMP+ Company Database і не знаходить запису. Партія йде на даунгрейд: замість кормового каналу її продають у технічну переробку, з втратою кількох сотень доларів на тонні. Репутаційна шкода триватиме два-три сезони, поки трейдер відновлюватиме довіру.

За поточного темпу обмеженого експорту без портів Великої Одеси фактично в листопаді Україна матиме дефіцит внутрішніх потужностей для зберігання зерна, який може становити від 8 до 11 млн т.

Прямі втрати аграрного сектору України внаслідок повномасштабної війни та російських атак перевищили $11 млрд.