Про це повідомила співзасновниця комунікаційної та маркетингової агенції BeCentric Ірина Хімчак під час інтерактивного заходу з тестування чат-бота «А дитині можна?».
«В світі 85% продуктів харчування виробляють фермери, в Україні цей показник становить лише 10%. Однак цей бізнес почав зростати, і цьому сприяв карантин. З«явився попит на фермерське, локальне, свіже. Тому ідея цієї кампанії — підняти тему безпечності продукції з фермерами, які виробляють продукти харчування, і розповісти їм, яку небезпеку можуть нести засоби виробництва, які, можливо, вони використовують. Так само підвищити свідомість споживачів», — зазначає Ірина Хімчак.
За її словами, у чат-бота «А дитині можна?» є дві гілки. Одна для фермерів, де можна ідентифікуватися за типом виробленої продукції та, відповідаючи на запитання, зробити певну оцінку — наскільки безпечний продукт. Так само можна ідентифікуватися як споживач і перевірити свої знання про безпечність продуктів харчування.
Як відзначила голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька, сьогодні дуже багато проблем з відповідністю показникам безпечності продукції відбувається через незнання та відсутність інформації.
«В результаті звичні для всього світу речі та процеси, на жаль, в Україні обростають міфами і домислами. Це якраз стосується продуктів харчування. Тому проєкт «А дитині можна?» є вкрай важливим для нашого суспільства, адже вдосконалення безпечного фермерського виробництва є обов«язковою умовою для підвищення рівня продовольчої безпеки в нашій країні», — зазначає Владислава Магалецька.
За її словами, Держпродспоживслужба забезпечує той рівень безпеки, який потрібний в рамках формування принципу «з лану до столу», але ці зусилля мають бути об»єднаними з зусиллями силових структур, оскільки дуже часто на наших ринках присутня контрафактна продукція, фальсифікат.
«На жаль, досі в законодавстві не визначено поняття «фальсифікат», і які норми мають супроводжувати процес боротьби з ним», — додає Владислава Магалецька.
Для довідки: інформаційно-адвокаційна кампанія «А дитині можна?» стартувала в Україні в 2021 році. Програма фінансується Програмою USAID АГРО та Держпродспоживслужбою.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

До запуску в Україні національної системи страхування воєнних ризиків ритейлери і виробники мають індивідуально вирішувати питання щодо розділення фінансових втрат від знищених продуктів на складах.

Уряд найближчим часом розширить програми підтримки роздрібних торговельних мереж, які постраждали від російських атак.

Попри постійні удари росіян по продовольчих складах і логістичній інфраструктурі в Україні немає дефіциту продовольства, адже виробляється достатньо продуктів харчування для забезпечення внутрішнього ринку. Однак у цій ситуації ритейлу та виробникам доведеться змінювати логістику, що призведе до подорожчання продуктів. Раніше у виробничій собівартості харчових продуктів логістичний складник до полиці становив від 23% до 30%, тепер логістика формуватиме цінник.

Близько 80% холодних логістичних складів знищено за пів року на Київщині. Тому нині ймовірні перебої з постачанням товарів, зберігання яких потребує певних температурних режимів.

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів до 15 жовтня збирає документи для формування переліку осіб та місць зберігання кукурудзи та сої, яку планують експортувати до Китаю.

Нові осередки сарани перелітної (Locusta migratoria L.) виявили на території Новопокровської територіальної громади Дніпровського району.

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, попри обмеження щодо здійснення державного нагляду в умовах воєнного стану, продовжує в межах повноважень контролювати дотримання вимог законодавства та реагувати на виявлені порушення.

У наступні 10 років польські порти можуть бути достатньо ефективним шляхом для аграрної логістики. Для цього потрібно збільшити інфраструктурні потужності як залізниці, так і портів, які можна використовувати.

Кабінет міністрів звільнив Владиславу Магалецьку з посади голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Владислава Магалецька подала заяву на звільнення за власним бажанням з посади голови Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (ДПСС).