Джерело фото: zambianguardian.com
Фермери та великі агрохолдинги в умовах заблокованих портів знаходять нові логістичні рішення, але на заваді стоїть застаріле бюрократичне законодавство.
Таку думку висловив СЕО брокерської компанії Spike Brokers Олександр Соловей в колонці на «Економічній правді».
Він вважає, що для стрімкого економічного розвитку необхідно вже зараз проводити зміни у законодавстві. Олександр Соловей назвав основні проблеми, які виникають в українських експортерів.
Проблема №1. Все ще дуже багато бюрократії та паперів
«До війни експортні партії акумулювалися у портах, куди товар звозився багатьма транспортними засобами. Там і проводилося оформлення на експорт. Зараз основна частина сільгосппродукції постачається на зовнішні ринки залізничним та автомобільним транспортом. І на кожен цей транспортний засіб необхідна окрема документація», — пояснив він.
Проблема № 2. Втрата грошей через негнучкість і зарегульованість теперішнього митного законодавства
Олександр Соловей пояснює, що велика проблема — коригування на митниці раніше виданих експортних декларацій. Наприклад, контракт передбачає базовий вміст олії на рівні 44% на сиру речовину. Коли фактична олія становить більше 44%, то покупець платить премію, яка може сягати 5% від ціни контракту.
«На жаль, на сьогодні супровідна документація дуже строга, детальна, любить штрафи і не любить змін», — додає він.
Проблема №3. Застаріла бюрократична процедура укладання контракту
«Усім нашим експортерам необхідно обов’язково оформляти паперовий, підписаний з обох сторін, скріплений печаткою контракт. У той час як для європейців діє англійське або торгове право, згідно з яким достатньо домовленості електронною поштою. У результаті європейці не поспішають із тим, щоб підписувати контракт», — пояснює він і додає, що українці викручуються, створюючи свої нерезидентські компанії, й потім швидко між своїми компаніями роблять контракт на експорт.
Проблема № 4. Бюрократичне законодавство стримує розвиток зручних, логічних і креативних рішень для бізнесу
В умовах заблокованих портів виходом із ситуації могло би бути переміщення товару з України до портів інших країн і продаж уже з них. Але це неможливо в межах сучасного законодавства, заявляє Олександр Соловей.
«Щоб перевезти товар за кордон, необхідно вже мати контракт на реалізацію. А у сьогоднішніх реаліях контракт неможливо підписати, оскільки не можна спрогнозувати логістику», — додає він.
Тут знову часто допомагають нерезидентські компанії.
Проблема № 5. Система, яка сприяє не економічному розвитку, а створенню можливостей для корупції та хабарництва
«У той час як Україна потребує швидкого і ефективного перезапуску економіки, а український виробник — коштів на проведення посівної, тривалість видачі довідки для товару щодо ГМО становить 7 днів. Усе має зачекати, поки інспектор зробить сертифікацію! Що отримуємо? Затримку із відвантаженням, отриманням коштів, проблеми з посівною. І в результаті — катастрофу для агробізнесу, зате хороші можливості для розвитку хабарництва», — пояснює експерт.
Проблема № 6. Фактична відсутність презумпції невинуватості
«Українському виробнику для розвитку бізнесу необхідно ходити по мінному полю штрафів і санкцій.
А коли ходіння по мінному полю набуває буквального значення, варто йти назустріч українському бізнесу. Виправляти ситуацію на рівні фундаментальних основ і підходів фіскальної та митної політики.
Українські виробники вже довели, що вони цілком готові свідомо, а не через примус, підтримувати державу. І державі також пора піти назустріч і ставитися до підприємців не як до злочинців, а як до свідомих громадян», — підсумував Соловей.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Автомобільні пункти пропуску в серпні поточного року забезпечили експорт 325 тис. т агропродукції. Це на 12,4% більше, ніж у липні (289,2 тис. т), і на 23,7% перевищує обсяги аналогічного місяця минулого року.

Європейський Союз у січні – червні 2026 року експортував до України агропродукції на €2,32 млрд. Це на €247 млн, або 12% більше показника аналогічного періоду 2025 року.

Обсяг експорту основних груп агропродовольчої продукції з України становив близько 2,15 млн т, що на 41,5% менше, ніж у липні, коли було експортовано 3,67 млн т.

Україна й Азербайджан зацікавлені у розширенні двостороннього співробітництва в аграрній сфері, збільшенні товарообігу між країнами, залученні азербайджанських інвестицій в український агросектор та розвиток нових торговельних можливостей.

Спілка українських підприємців (СУП) звернулася до Кабінету Міністрів із закликом продовжити до 1 листопада 2026 року строк чинності рішень про визначення підприємств критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення.

В Україні упродовж другого кварталу поточного року було зареєстровано 8080 нових компаній. Це в 11 разів більше, ніж кількість компаній, які у цей час припинили свою діяльність (741 компанія).

Світовий олійний комплекс завершив минулий тиждень із помірно позитивною динамікою.

Уряд утворив Міжвідомчу робочу групу з питань розгляду пропозицій щодо розв'язання проблемних питань у сфері розвитку мікро- та малого підприємництва і самозайнятості.

Україна за першу половину червня експортувала 668 тис. т пшениці. Основними покупцями стали Алжир, Індонезія, Ємен та країни Близького Сходу.

Український експорт кукурудзи за перший тиждень травня має чітку географічну концентрацію. Туреччина продовжує забирати майже третину обсягу, далі йдуть країни ЄС і Середземномор’я. Така структура зберігає для України роль постачальника на ближні ринки з короткою логістикою, тоді як конкуренція з Аргентиною та Бразилією сильніше відчувається на дальніх напрямках.