Джерело фото: Х // Monika Chlebosz
Міністерство аграрної політики та продовольства України рішуче засудило навмисне знищення українського зерна польськими протестувальниками на українсько-польському кордоні.
Про це говориться у повідомленні міністерства у Facebook.
«Ми уважно спостерігаємо за ходом розслідування даного інциденту, очікуємо на швидке встановлення та покарання винних.
Ми розуміємо, коли польські фермери відстоюють свої інтереси в цивілізований спосіб. Але цей випадок знищення української пшениці не має нічого спільного з мирними протестами ані з юридичного, ані з морального погляду», — говориться у повідомленні.
У Мінагрополітики підкреслили, що українські аграрії вже два роки повномасштабного вторгнення працюють під постійними ворожими обстрілами, зазнають величезних збитків.
«Вони здобувають це зерно надзвичайно важко і часом ціною свого життя», — підкреслюється у повідомленні.
Міністерство аграрної політики та продовольства запрошує польських фермерів до України пересвідчитися, в яких умовах зараз працюють українські аграрії.
Водночас Посольство і Генеральне консульство України в Любліні звернулось до поліції через інцидент із розсипаним на кордоні зерном з української вантажівки. Про це у Facebook повідомив посол України в Польщі Василь Зварич.
Він уточнив, що вантажівки пройшли митні процедури і рухалися транзитом до Литви.
«Такі методи протестувальників не повинні толеруватися в європейській цивілізованій країні, не кажучи вже про моральний бік цієї провокації.
Тому ми вимагаємо знайти і притягнути винних до відповідальності. Польські органи влади мали б рішуче відреагувати в правовому полі на цей ганебний і образливий для українців і більшості поляків злочин і не дозволити подібних варварських дій у майбутньому», — наголосив посол.
Василь Зварич заявив, що польська поліція відкрила справу за фактом цього інциденту.

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

За підсумками вересня було експортовано 2,4 млн т агропродукції, що становить 46% від потреби. З них зернових 1,4 млн т — це 38% від потенційно необхідного експорту.

Організація об'єднаних націй (ООН) разом із Туреччиною працюють над переговорами між Україною та росією про перемир’я в Чорному морі, щоб налагодити постачання зерна.

Усі без винятку альтернативні маршрути агроекспорту подорожчали за останній час у діапазоні від 30% до понад 150-220%. Найшвидше і найсильніше зростання — у річковому та морському фрахті.

Польська митниця запровадила усну заборону на використання митних складів або силосів для тимчасового зберігання українського зерна, яке проходить транзитом. Жодного офіційного документа про встановлення такого обмеження гравцям ринку не надано.

Прогнозований урожай зернових і олійних на 2026-2027 маркетинговий рік — 84,5 млн т, експортне завдання — більше 50 млн т. В умовах блокади чорноморських портів альтернативними шляхами можливо перевезти максимально 24-30 млн т. Проте така логістика дорога і повністю знищує маржинальність аграріїв. Ситуація буде ускладнюватися ще більше зі збором пізніх зернових. Також слід врахувати перехідні залишки на початок маркетингового року, які оцінюються у майже 13 млн т.

У Бухаресті тисячі тваринників вийшли на протест проти обмежень на експорт овець, примусового забою тварин через спалахи захворювань та ветеринарно-санітарних зборів. Акція біля урядових будівель переросла у сутички з правоохоронцями.

Фермери та жителі долини Хрисохус на Кіпрі готують акцію протесту через перебої зі зрошенням, які загрожують сільськогосподарським культурам та природному середовищу регіону.

У серпні вже немає заходу суден у порти Великої Одеси. З 1 по 12 серпня Україна експортувала 590 тис. т зерна, це 30% від потреби. Наразі близько 45% агроекспорту вивозиться залізницею, близько 45% — через Дунайський регіон, 10% — автомобільним транспортом.

Слідкувати за оновленнями законодавства — необхідність для власника агробізнесу. Знання ставок податків, правил працевлаштування, особливостей перевірок, оформлення земельних ділянок та інших норм дозволяє скласти ефективну стратегію розвитку на 2026 рік. І, навпаки, ігнорування вимог закону та хаотичні дії підприємця шкодять бізнесу.